Аеромагнітометр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Аеромагніто́метр — прилад для вимірювання геомагнітного поля з літака.

Створений в СРСР О. А. Логачовим (1936).

Застосовуються такі аеромагнітометри:

• індукційні — для вимірювання величини ?Z (приріст вертикальної складової геомагнітного поля) або T(повного вектора земної напруги). Індукційні аеромагнітометри встановлюються на літаках легкого типу;
• аеромагнітометри з магнітомодуляційними давачами, які дозволяють вимірювати величину T. Автоматичні аеромагнітометри широко використовуються на практиці і мають значно більшу точність, ніж індукційні;
• в стадії розробки та випробовування перебувають аеромагнітометри, побудовані на принципі ядерного резонансу, які відзначаються високою точністю. Аеромагнітометри застосовують при розшуках родовищ корисних копалин.

[ред.] Джерела інформації

• Українська радянська енциклопедія