Аніме
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аніме (яп. アニメ [аніме], від англ. animation [анімейшн] — анімація) — японська мультиплікація. Головним чином відрізняється від мультиплікації інших країн — продукція, що випускається розрахована на підліткову та дорослу аудиторії, і за рахунок цього має високу популярність у світі. Аніме часто (але не завжди) відрізняється характерною манерою зображення персонажів та тла. Видається в формі телевізійних серіалів, а також фільмів, що розповсюджуються на відеоносіях або пристосовані для кінопоказу. Картини мають велику кількість персонажів, відрізняються змістом та епохою, жанром та стилем. Більша частина аніме-серіалів — це екранізація японських коміксів — манги.
Зміст |
[ред.] Історія
Аніме зароджується напочатку XX століття, коли японські кінорежисери почали перші експерименти з технікою мультиплікації, винайденою на Заході. Засновником традицій сучасного аніме став Осаму Тедзука, знаний як «бог аніме і манги» — він заклав основи того, що пізніше еволюціонувало в сучасні аніме-серіали. Наприклад, Тедзука запозичив у Діснея і розвинув манеру використання великих очей персонажів для передачі емоцій; саме під його керівництвом виникали перші твори, які можна віднести до ранніх аніме.
За майже сторічну історію аніме пройшло довгий шлях розвитку від перших експериментів в анімації, фільмів Тедзуки до нинішньої величезної популярності у всьому світі. З роками сюжети аніме, спочатку розрахованого на дітей, ставали все складнішими, обговорювані проблеми все серйозніше.
З'явилися аниме-серіали, розраховані на підліткову аудиторію — хлопців і дівчат тінейджерського віку. Ці серіали знайшли фанатів і серед дорослих, а в окремих випадках навіть літніх людей. У своєму розвитку аніме мусило наздоганяти мангу, яка зародилася набагато раніше і на той час вже завоювала популярність серед населення Японії.
Сьогодні аніме є унікальним культурним явищем, яке об'єднує як серіали для дітей (жанр кодомо) — аніме в його початковому розумінні, так і підліткові твори, часто серйозні — сенен (аніме для хлопців), седзе (аніме для дівчат) і навіть повноцінне «доросле» аніме. У окремий напрям виділився хентай — аніме порнографічній спрямованості, і його відгалуження, яой і юрі, що оповідають (часто без еротики або непрістойностей) про відносини між людьми однієї статі — чоловіками або жінками відповідно.
[ред.] Термінологія
Японське слово «аніме», що означає «анімація», пускає коріння до англійського слова «animation», запозиченого і скороченого до трьох складів. Не зважаючи на більшу поширеність скороченої форми — «аніме» — обидва слова мають однакове значення в японській мові: вони позначають будь-яку анімацію, незалежно від її стилю і країни виробництва. За розповсюдження японської анімації за межі Японії, слово стало входити у склаж інших мов як позначення анімації, яку вироблено в Японії або що мають характерні для неї стилістичні ознаки.
У японській мові повністю відсутній силовий наголос, тому японські слова звичайно одержують наголос залежно від традицій вимови мови-позичальника. Слово «аніме» в українській мові сталого наголосу не має, поширено два варіанти вимови — аніме́ і а́німе (останнє ближче до оригіналу).
[ред.] Особливості жанру
Анімація Японії відрізняється від анімації інших країн, в першу чергу, опрацьовуванням сюжету та якістю виконання. Велика частина аніме створюється з розрахунком на конкретну, часом досить вузьку цільову аудиторію. Критеріями ділення можуть бути стать, вік, психологічний тип глядача. Вибраний таким чином метажанр задає загальну спрямованість твору, впливаючи на його сюжет, ідеї і навіть стиль малювання. Кодомо-аніме складає лише невеликий відсоток від всієї анімаційної продукції, що випускається на території Японії.
[ред.] Графіка
Малознайомі з аніме люди серед ознак аніме зазвичай в першу чергу згадують великі очі персонажів. Насправді, аниме-персонажі виділяються не стільки розміром очей, скільки увагою, приділеною їх деталізації по відношенню до всієї решти особи. Ніс і рот зазвичай зображаються декількома хвилястими лініями, за винятком моментів, коли персонаж говорить.
Волосся в аніме зазвичай складається з пасм. Зачіски персонажів можуть мати самі різні, деколи дивовижні форми і кольори. Волосся, а також деталі одягу персонажів, часто підпорядковують вітру або інерції, примушуючи їх несинхронно рухатися при переміщеннях персонажа. Волосся різних кольорів спочатку було способом «персоніфікувати» героїв, зробити їх помітно різними. Сьогодні, коли образи персонажів опрацьовуються аж до найдрібніших деталей особистості та манер поведінки, різноколірне волосся не є необхідністю, швидше — традицією. Крім того, колір волосся часто відображає характер персонажа. Наприклад, руде волосся є характерним індикатором запальності (Аска з «NGE», Ліна Інверс з серіалу «Рубаки»). Світле волосся також указує на іноземне походження героя, оскільки більшість японців мають темне волосся.
Передача емоцій в аніме є приводом для окремої розмови. Крім традиційних для аніме видів прояву відчуттів персонажем — зміною виразу обличчя або тону його голосу, використовується ряд інших прийомів. Емоції можуть зображатися підкреслено нереалістично, гіпертрофовано — персонажі говорять із закритими очима, щоб передати безапеляційність, або приймають картинно демонічний вигляд, коли проявляють гнів. У комедійних ситуаціях, з метою показати несерйозність відчуття, застосовуються піктограми, такі, як картинка «крапельки поту» або вен, що виникають поверх голови героя, або в рамці над нею.
[ред.] Сюжет
Як і у випадку кінематографа, різноманітність сюжетів аніме обмежена лише фантазією сценариста. Разом з аніме, що розповідають про паралельні реальності і космос, існують аніме, що описує історичні події, або що навіть відтворюють повсякденне життя головних героїв в найзвичайнішому Токіо. Проте, різні жанри накладають різні відбитки на сюжети аніме, і часто визначають загальну манеру побудови або ключові віхи сюжетної лінії серіалу.
Всесвіти, в яких відбувається дія серіалів, можуть приймати будь-які форми, від класичних фентезі-світів до популярізованних американськими авторами кіберпанка («Ghost in the Shell», «Serial Experiments Lain») або розвиненого аніме паропанка («Fullmetal Alchemist», «Стімбой»). Історії фантастичних світів можуть серйозно відрізнятися від звичної нам: наприклад, в аніме «Fullmetal Alchemist» замість фізики розвинено мистецтво алхімії, в аніме «Trigun» дію відбувається в далекому майбутньому, на пустинній планеті, серед останків втрачених технологій. Серіал «Вовчий дощ» малює постапокаліптичний світ, в якому люди одного разу програли самі собі, і залишили величезні поля битв, усіяні скелетами бойових механізмів.
Велика частина аниме-серіалів має яскраво виражений емоційний та ідейний підтекст. Акуратно, зазвичай без фальші, режисер образами створює відповідний емоційний фон для передачі своїх думок. Популярними ідеями є: ідея стійкості, небажання здаватися як завгодно могутнім людям або обставинам, ідеї самовизначення і вибору життєвого шляху, мораль людини. Різний вік цільової аудиторії часто впливає на ідейний підтекст твору: shounen-adventure, що звичайно адресуються хлопцям старше за дванадцять років, частіше містять «простий» емоційний ряд (не здаватися, захищати друзів, і т. д.) з меншим опрацьовуванням деталей, ніж філософські або психологічні твори для дорослих. «Простота», проте, не означає, що ідеї таких серіалів «дитячі» або навіть «наївні», «максималістичні» — або що такі серіали не розраховані на старше покоління. У серйозніших серіалах розглядаються питання сенсу життя, моралі, проблеми ескапізму, самотності і розділеності людей, релігії.
[ред.] Звук та музика
Для передачі емоційних відтінків і управління настроєм глядача в аніме, як і в кіно, активно використовується звукова і музична складові. Аудіодиски з музичним супроводом після виходу серіалу видаються окремо, і часто можуть конкурувати по популярності із звичайними альбомами співаків. Тому виконанням пісень і створенням музики для аніме звичайно займаються відомі і найталановитіші співаки, групи і композитори.
Актори, що озвучують ролі в аніме, називаються японським словом «сейю». Професія сейю популярна і розвинена в Японії, ось чому озвучення аніме-серіалів вигідно відрізняється від аналогічних робіт в інших країнах. Багато сейю за сумісництвом також є естрадними виконавцями — наприклад, сейю Мегумі Хаясибара, що брала участь в створенні більш ніж півсотні серіалів неймовірно популярна і як співачка. Вона ж і записувала тематичні пісні для деяких із знятих при її участі аніме.
[ред.] Див. також
[ред.] Корисні посилання
- Аніме та манґа українською Збірка україномовних субтитрів до аніме та перекладів манґи, а також різноманітна інформація про Японію, японську мову, культуру, тощо.
- Анімезис Найбільший в Україні архів аніме та манґи (доступ до відео та сканів лише з UA-IX).
- anime-ua.com або anime.org.ua Мир японської анімації. Аніме в Україні - популярний український сайт в області японської анімації, манги. Галереї картинок, артбуки, манга, статті і огляди аніме
- myanimetop.com Рейтинг сайтів по аніме, манге і хентаю
- forum.anime.org.ua Найбільший український форум з аніме тематик
- Kage Архів субтитров до аніме.
- AnimeLyrics Архів текстів пісень аніме.
- World Art Російськомовний каталог анімації
- AnimeNfo Найбільший аніме і манга каталог. Рецензії, рейтинг — TOP 200, IRC — канал, онлайн радіо.
- ANIDB Каталог аніме і релізов фенсабберськіх груп.
