Бізе Жорж
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Жорж Бізе (франц. Alexandre-César-Léopold Bizet, при хрещені дано ім'я Жорж, 25 жовтня, 1838 – 3 липня, 1875) - видатний Французький композитор, диригент, і піаніст епохи романтизму.
Народився в Парижі 25 жовтня 1838 у сім'ї музикантів. В 1857 закінчив Паризьку консерваторію, де займався в Л. Ф. Мармонтеля (фортепіано), Ф. Бенуа (орган), П. Циммермана й Ш. Гуно (контрапункт і фуга), Ф. Галеві (композиція). Одержав Римську премію, в 1858-60 жил в Італії.
Блискучий піаніст, Бізе відмовився від концертної діяльності, цілком присвятивши себе композиторській творчості. Уже перший великий твір Бізе - симфонія C-dur (1855, опублікована в 1935) свідчить про самобутнє дарування композитора. У ній виявилися характерні для його стилю отточенность форми, чіткість викладу. 60-і рр. для Бізе - час творчого становлення: були створені ліричні опери "Шукачі перли" (1863) і "Пертська красуня" (по роману В. Скотта, 1866). Обидві опери не мали успіху.
Події франко-прусской війни й Паризької Комуни сприяли твердженню демократичних поглядів композитора і його прагнень до правдивого, реалістичного мистецтва. В 70-і рр. - період творчої зрілості Бізе - створена опера "Джаміле" (по поемі "Намуна" А. Мюссе, 1871), музика до драми А. Доде "Арлезіанка" (1872). Опанувавши ритмоінтонаційними особливостями народних наспівів, майже не прибігаючи до цитат, Бізе вірогідно відтворив у цих творах характер східної й провансальської музики. Ці партитури відрізняють майстерне володіння виразними засобами оркестру. Великою популярністю користуються 2 оркестрові сюїти з музики до "Арлезіанки" (1-я створена автором, виконання 1872; 2-а - композитор Е. Гиро, виконання 1885).
Опера "Кармен" (по новелі П. Мериме, 1875) - одна з вершин французького оперного реалізму. Її герої - прості люди із сильними й суперечливими характерами. В опері втілені іспанський національний музичний колорит, багатопластовість і розмаїтість народних сцен, напружений хід драматичних подій. На прем'єрі в театрі "Опера комік" (1875) "Кармен" була різко негативно зустрінута буржуазною публікою. Невдовзі після постановки опери 3 липня 1875 композитор помер, залишивши незавершеними цілий ряд робіт.
Успіх опері принесла постановка в тому ж році у Відні в редакції Гиро (розмовні діалоги замінені речитативами, в 4-й акт включені балетні сцени на музику з "Пертської красуні" й "Арлезіанки"). "Кармен" стала однією із самих популярних опер у світі, про яку П. І. Чайковський писав в 1880, що "це в повному розумінні слова шедевр".
[ред.] Найважливіші твори
Опери та оперети
- La prêtresse, оперета (1854)
- "Доктор Міракль" (Le docteur Miracle), опера буф (1857)
- "Дон Прокопіо" (Don Procopio), опера буф (1859)
- "Шукачі перлин" (Les pêcheurs de perles), опера (1863)
- "Іван IV", велика опера (незакінчена)
- "Пертська красуня" (La jolie fille de Perth), опера (1867)
- "Нума", опера (1871)
- "Арлезіанка" (L'Arlésienne), 'музика до вистави' (1872)
- "Джаміле" (Djamileh), одноактна опера (1872)
- "Кармен", опера (1875)
Симфонічна музика
- Симфонія №1 C-dur (1855)
- Симфонія №2 "Roma" (знищена автором)
- Сюїта "Арлезіанка" (з музики Бізе до вистави Арлезіанка,1872)
- Сюїта з опери "Кармен"
Інше
- хори з оркестром і a cappella;
- п'єси для фортепіано,
- фортепіанні дуети;
- романси, пісні;
[ред.] Музичні приклади
- The Toreador Song (файл)
- From Carmen
- Entr'acte (файл)
- The Entr'acte to Act III from Carmen
- Entr'acte (файл)
- The Entr'acte to Act IV from Carmen