Бірюза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Бірюза
Загальні відомості
Клас мінералу	Гіпергенний мінерал
Хімічна формула	CuAl6(PO4)4(OH)8·5H2O
Ідентифікація
Колір	зелений, блактиний, зелено-сірий
Сингонія	триклінна
Твердість за шкалою Мооса	5,5—6,5
Блиск	восковий
Питома вага	2,6—2,84 г/см³
Оптичні властивості кристалів
Інші властивості

Бірюза́ — мінерал.

Склад: Cu Al₆ [(OH)₂(PO₄)]₄ 4H₂O.

Домішки: Si, Са, Sr, в менших кількостях - Zn, Мо, Ni, Со, V, Ti, Ba, Be, Mg та ін. Гіпергенний мінерал класу фосфатів. Сингонія триклінна. Густина 2,6—2,84. Твердість 5,5—6,5.

Колір зелений, блактиний, зелено-сірий.

Блиск восковий.

Утворюється при екзогенних процесах разом з бурими залізняками, халцедоном, каолінітом та іншими вторинними мінералами в мідних родовищах. Бірюза досить крихка.

Виникає головним чином в областях з аридним кліматом. Дорогоцінний камінь.

[ред.] Види

Розрізняють:

• бірюза викопна (те саме, що бірюза кістяна);
• бірюза блактино-зелена (інша назва бірюзи);
• бірюза залізиста (відміна бірюзи, яка містить до 5,32 % FeO);
• бірюза західна (торговельна назва бірюзи);
• бірюза кістяна (відміна бірюзи, яка являє собою викопні органічні рештки: кістки та зуби; складена переважно мікрокристалічним апатитом, забарвленим вівіанітом у синій колір);
• бірюза колорадська (бірюза з плато Колорадо, США);
• бірюза натічна (бірюза у вигляді натічних аґреґатів);
• бірюза невадська (інша назва варисциту);
• бірюза персидська (торговельна назва бірюзи з Ірану);
• бірюза східна (торговельна назва бірюзи).

Стара українська назва бірюзи натічної — блискавець.

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3