Жиди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Жиди́ — етнонім на позначення євреїв у лексиці кількох народів, зокрема українців.

Зміст

1 Походження слова
2 Вжиток слова
3 Історичні джерела
4 Посилання

[ред.] Походження слова

Початок великої хвилі єврейської міграції в Україну припадає на 13-14 століття. Євреї прибували у Річ Посполиту з Німеччини. Поляки перекрутили німецьке слово Jude, яке значить «юдей», тобто сповідувач юдейства, — на «жид». Але, можливо, слово жид було вживано задовго до Речі Посполитої і потрібні докази, що саме так воно перейшло в українську мову. Єврейські переселенці розмовляли на Їдиш, — суміш баварського діалекту німецької зі староєврейськими словами.

[ред.] Вжиток слова

Перехід давнього італійського запозичення «жидъ» (ЕСУМ, Т.2, С.196, С.177) до зневажливого відбувалося під впливом російської мови, й не без релігійного підтексту. Розділення відбулося легко при церковнослова'янському запозиченні з грецької «єврей» та повторному, через західнослов'янські мовт з латини «гебрей» (Беринда перекладає - єврей: жидовин, преходник, пришелник. Див. Наконечний.).

Зараз в Україні не є нормативним, окрім релігійного вживання (Колядки, Вертеп та ін.). Сучасні євреї вважають слово «жид» образливим незважаючи на те, що колись воно було звичайним на території України. В середині 19-го сторіччя слово «жид» під впливом русифікації набуло негативного змісту і більше не вживається у сучасній літературній мові. З часів УРСР в українській традиції прийнято вживати «єврей» замість «жид». Ця зміна була зумовлена також впливом української інтелігенції 19-го сторіччя (Куліш та ін.), та значною чисельностю серед комуністичних, радянських і наукових лідерів єврейської національності родом з України, що мали вплив на українську традицію, свідомість і науку під час УРСР.

Без негативного забарвлення слово вживається у польскій мові (Żydzi), негативним — у румунській (Jidani).

Підсумок:

як сучасний етнонім не варто вживати застаріле «жид», яке займає приблизно таке місце у мові як «хохол», «кацап», «ніґер» тощо;
«гебре/гебрай» не варто вживати, бо це слово відноситься до позначення релігійної належності, а також до давньої мови. Гебраїстика — про давню мову, іудаїка — про етнос;
в старих текстах варто залишати, можна в примітках давати пояснення, якщо це суттєво для розуміння тексту.

[ред.] Історичні джерела

У творчості Тараса Шевченка слово вживається часто.

[ред.] Посилання

Петро Мірчук. До питання: «жиди», чи «євреї»?

Етноніми, вживані в Україні Розділи: Етноніміка, Етнографія
Бульбаш • Бусурман • Великорос• Волох• Жид • Кацап • Лях • Малорос• Москаль • Хохол • Шваб •