Констянтин IX Мономах
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Констянти́н IX Мономах (грец. Κωνσταντίνος Θ΄ Μονομάχος) (бл. 1000 — 11 січня 1055) — візантійський імператор ( 1042-55). Імператриця Зоя вибрала Констянтина чоловіком і спів-імператором у 1042 р., хоча він був засланий внаслідок організації змови проти попереднього її чоловіка, імператора Михайла IV. Вони правили разом до смерті Зої у 1050 р.
Констянтин - представник столичної знаті. За Констянтина IX Мономаха влада в провінціях перейшла до цивільних чиновників-префектів. У період його правління почалися напади зі сходу на Візантію турків-сельджуків, а з півночі - печенігів. У 1043 відбувся останній похід київської дружини на чолі з Володимиром Ярославичем на Константинополь, що завершився укладенням в 1046-47 мирного договору між Візантією і Київською Руссю. Договір був закріплений шлюбом сина Ярослава Мудрого Всеволода з родичкою (можливо дочкою) Констянтина IX Мономаха Анною (Марією).
Візантійська імперія • Історичний Портал |
Візантійські імператори | Візантійська імперія Константинополь | Константинопольський патріархат | Фема |