Псалтир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Псалтир, одна з книг Біблії (Старого Заповіту), що складається з 150 ліричних пісень-псальм. Широко вживається у богослуженнях християнських церков (також укр.); для цього поділена на відповідні розділи — 20 кафизмів. Текст П. був у ч. найдавніших перекладів на слов. мову за часів св. Кирила й Методія і поширився в Україні відразу після прийняття християнства. Дуже рано став тут відомий Псалтир з толкуванням («толковий») неясних місць та викладами, звич. проти іудейської віри. З П. у давнину ворожили, і текст т. зв. гадательного П., у якому до кожної псальми було пояснення, що в певних обставинах псальми радять діяти, був знаний уже в 11 в. Як популярнакн., Псалтир був у ч. найстаріших білор.-укр. друкованих видань: Скорини (1517) і Федоровича в Заблудові (1570) та Острозі (1580).

Псалтир віками уживали, як шкільний підручник, читали над померлим, а також над хворим. Цитати з П.; зустрічаються вже в укр. літературі 11 в. до найновіших часів.

Переклади П. на українську мову зробили: І. Пулюй (1903 з гебрейської), о. А. Бачинський (1903), о. Я. Левицький (1925), М. Кобрин (1936, 1941), митр. Іларіон (1962), о. І. Хоменко (1963) й ін.