Айні Садріддін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Садріддін Айні (27 квітня 1878, Соктарі — 15 липня 1954) — видатний таджицький письменник, основоположник тадж. рад. літератури. Засл. діяч наук, акад. і президент АН Тадж. РСР (з 1951), почесний член АН Узб. РСР (1943). Деп. Верховної Ради СРСР З— 4-го скликань.

[ред.] Біографічні відомості

Родом з с. Соктарі (Бухарська обл.). По закінченні духовної школи вчителював. В 1917, переслідуваний бухарським еміром, потрапив до в'язниці. Звільнили його рос. революц. солдати. А. одним з перших тадж. письменників став на бік пролетарської революції; вірші цих років об'єднані у зб. «Іскри революції» (1923).

А. писав тадж. і узб. мовами. Перший прозаїчний твір-повість «Бухарські кати» (1920) — про останні дні бухарського [емірат]у. Повість «Одіна» (1924) і роман «Дохунда» (1927—29) присвячені соц. революції. Визначний твір «Раби» (1935) — епопея про життя тадж. народу, його боротьбу за перемогу Рад. влади. В 1939 написав «Смерть лихваря» (2-а ред. 1952). Вершина творчості А. — автобіографічна повість «Спогади» («Бухара» 1948—54, ч. 1—4, Сталінська премія, 1950). А. також публіцист, вчений-історик та літературознавець.

Відіграв значну роль у розвитку сучасної тадж. літ. мови, мав величезний вплив на розвиток тадж. і узб. л-р.

[ред.] Твори

«Бухарські кати» (1920)
«Одіна» (повість; 1924)
«Дохунда» (роман; 1927—29)
«Раби» (1935)
Смерть лихваря» (1939; 2-а ред. 1952).
«Спогади» (автобіографічна повість; «Бухара» 1948—54, ч. 1—4, Сталінська премія, 1950).

Твори А. перекладені рос, укр. та ін. мовами народів СРСР.