Алюмінієві руди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Алюмі́нієві ру́ди (рос. алюминиевые руды, англ. aluminium ores; нім. Aluminiumerze, Aluerze) — гірські породи і мінерали, з яких добувають алюміній. При переробці А. р. спочатку одержують глинозем (Al₂О₃), з якого електролітичним методом виплавляють металевий алюміній.

Потенційною сировиною для одержання алюмінію є також кіанітові, силіманітові та андалузитові сланці, каолінітові глини й аргіліти. Основні А.р. — боксити, алуніти, нефелінові сієніти,

При оцінці можливостей використання окремих видів алюмінієвих руд велике значення мають вміст, склад і співвідношення в них різних домішок, особливо кремнезему і заліза. Тепер основною А. р. є боксити.

Розроблено спосіб одержання Аl з нефелінових сієнітів (з одночасним виробленням соди та цементу) і силіманітових сланців.

До А. р. належать також продукти зміни кислих лавалуніти, але поширення їх обмежене. Вміст Al₂О₃ в кращих сортах бокситів 40—45 % (при співвідношенні Al₂О₃: SiO₂ >= 2.6), в нефелінових сієнітах — 19—22 %.

Технічно можливо одержувати Al з глин, польовошпатових порід, але економічно це ще невигідно.

[ред.] Родовища

В Україні А.р. в Приазов`ї, на Закарпатті, в межах Українського щита.

За кордоном великі родовища А. р. є в Угорщині, на території колишньоїЮгославії, у Франції, Індії, Центр. і Пд. Африці, а також на Уралі, в Казахстані, Сибіру, на Кольському п-ові, у Прибайкаллі і Закавказзі (нефелінові сієніти), в Закавказзі і Казахстані (алуніти).