Ангара
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ангара | |
---|---|
![]() |
|
Витік | Байкал |
Довжина | 1 779 км |
Ангара́, ріка в Росії, права притока Єнісею, довжина 1779 км. Єдина ріка, що витікає з озера Байкал. Водосховища і гідроелектростанції: Іркутська, Братська, Усть-Ілімська. Ріка судноплавна з розривами поблизу гребель. Головні міста на Агарі: Іркутськ. Інші міста на Ангарі: Ангарськ.
УРЕ:
Ангара — ріка в Сх. Сибіру, права притока Єнісею, тече в межах Іркутської обл. та Краснояр. краю. В нижній течії А. часто називають Верхньою Тунгускою. Витікає з оз. Байкал широким суцільним потоком. Довжина А. 1826 км, пл. басейну 1056 тис. км2 (з них 44% припадає на басейн власне А., а 56% — на бас. оз. Байкал). Басейн А. займає пд. ч. Середньо-Сибірського плоскогір'я та пн. схили Сх. Саяну. Долина А. у верхній течії (до р. Оки) добре вироблена, 2—5 км завширшки, з стрімким (до 100 м висоти) лівим берегом. У серед, течії А. входить в область трапів Серед.-Сибірського плоскогір'я, де її долина то розширюється, то звужується, в руслі виникають пороги та перекати (ши-вери). Найбільші пороги серед, течії: Братський, П'яний бик, Падунський, Довгий, Шаманський. Довжина порогів від 1,3 до 5,5 км, серед, похили від 0,00132 до 0,00547, швидкість течії до 16 км/год. Нижня течія А. (від р. Іліму) спокійніша, але й тут є пороги (Аплінський, Мурський, Стрєлковський). В серед. та нижній течії багато островів. У зв'язку з асиметричністю басейну А. звужене правобережжя ріки має небагато приток. Найбільші праві притоки: Ілім, Чадобець; ліві— Іркут, Китой, Бєлая, Ока з Ією, Тасєєва стікають зі Сх. Саяну і є великими, повноводними ріками. Водний режим А. визначається стоком оз. Байкал та атмосферними опадами в басейні власне А. Завдяки озерному живленню витрати А. у верхній і серед. течії дуже рівномірні, порівнюючи з іншими великими річками СРСР. Макс. витрати А. перевищують мінім, у 6—10 разів (Дніпра у 224). Хоча зима в бас. А. дуже холодна (серед. температури січня від —16 до —36°), завдяки живленню теплими водами оз. Байкал А. замерзає у верхній течії в середині січня, тобто на 1,5 м-ця пізніше сусідніх рік, а в нижній течії — у 1-й декаді листопада. Характерним для А. є утворення при замерзанні донного льоду та шуги, які нерідко забивають русло ріки, утворюючи т. з. затори, і призводять до осінніх та зимових поводей.
В А. водяться цінні породи пром. риб: стерлядь, осетер, харіус, миньок, нельма, таймень. Винятково багаті гідроенергоресурси А., що дорівнюють гідроенергоресурсам Волги, Ками і Дніпра, разом узятих. 1957 вступила до ладу Іркутська ГЕС, будується (1959) найпотужніша в СРСР (4500 тис. квт) Братська ГЕС. А. судноплавна від Іркутська до Братська і від гирла до с. Богучани.