Ангаро-Єнісейський каскад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Анга́ро-Єнісе́йський каска́д — каскад гідроелектростанцій на р. Єнісеї та його правій притоці р. Ангарі. Потужність А.-Є. к. становить понад 30 млн. квт(), а виробн. електроенергії — 250 млрд. квт-г.

Згідно з схемою енергетич. використання Єнісею, на ньому передбачено спорудження багатоступінчастого каскаду гідроелектростанцій:

Саянської (3 млн. квт),
Красноярської (5 млн. квт),
Єнісейської (5 млн. квт),
Осиновської (З млн. квт)
Нижньо-Єнісейської (3,5 млн. квт).

З 1955 почалось будівництво Красноярської ГЕС, яке широко розгортається в роки семирічки (1959—65)

Потенційні гідроенергоресурси р. Ангари становлять за потужністю бл. 11 млн. квт.

Особливістю р. Ангари є виняткова рівномірність витрат води, що пояснюється головним чином регулюючим впливом оз. Байкал, з якого вона витікає. Запаси гідроенергії р. Ангари передбачено використати на 6 потужних гідроелектростанціях:

Іркутській (660 тис. квт),
Суховській (260 тис. квт),
Тельмінській (245 тис. квт),
Братській (4,5 млн. квт),
Усть-Ілімській (3 млн. квт)
Богучанській (до 3 млн. квт).

Первенцем А.-Є. к. є Іркутська ГЕС, яка в 1958 дала повну потужність. В семирічці на р. Ангарі стає до ладу найбільша в світі Братська ГЕС, будівн. якої розпочато 1955. А.-Є. к. і сиб. теплоелектростанції об'єднуються в потужну Сиб. енергосистему, дешева енергія якої прискорює використання величезних сировинних ресурсів Сибіру.