Арманд Інеса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Іне́са Арма́нд (Єлизавета Федорівна; (уродж. Стеффан) 8 травня 1874, Париж — †24 вересня 1920) — діячка більшовицької партії та міжнародного комуністичного руху.

[ред.] Біографічні відомості

Нар. в Парижі, в сім'ї артистів; шести років переїхали до Москви.

1904 А. вступила до більшовицької партії. Кілька разів була заарештована, відбувала ув'язнення і заслання. Брала активну участь в першій рос. революції. 1909 емігрувала за кордон. 1912 А. як агент ЦК більшовицької партії приїздила до Росії, зокрема до Харкова, і провела значну роботу в зв'язку з підготовкою до виборів у Держ. думу.

[ред.] Ленін та Арманд

1913—17 В. І. Ленін написав до А. більше двадцяти листів, в яких розглядав питання міжнар. робітн. руху, викривав опортунізм лідерів 2-го Інтернаціоналу, а також рос. ліквідаторів. У листах глибоко розроблено питання про класовий характер моралі, марксистське розуміння вітчизни тощо. В кількох листах В. І. Ленін розглядав питання розвитку революційного руху на Україні, підтримував укр. марксистів, які стояли на позиціях інтернаціоналізму, викривав націоналіста Юркевича, що маскувався під марксиста, з огидою відзивався про занепадницькі романи В. Винниченка. Під керівництвом В. І. Леніна А. провела велику роботу в справі захисту більшовицьких позицій в Міжнар. Соціалістич. Бюро, пропаганди інтернаціоналізму, зокрема серед жінок Франції, Швейцарії та ін. країн.

Арманд брала участь в роботі Ціммервальдської та Кінтальської конференцій.

Після Жовтневого перевороту 1917, в якій вона брала активну участь, Арманд — на держ. та парт. роботі; обиралась чл. Моск. губкому партії, членом ВЦВК, працювала головою Моск. раднаргоспу, вела велику роботу серед жінок, була першою завідуючою жінвідділом ЦК РКП(б). А. брала участь у роботі І (1919) та II (1920) конгресів Комінтерну, була головою І Міжнародної конференції комуністок.