Арпади
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Арпа́ди (Арпадовичі) — династія угорських князів (889—1001), потім королів (1001—1301).
Заснована князем Арпадом (бл. 890 р. — за ін. даними, 889—907), який об'єднав угорські племена і заснував Угорську державу.
Найвизначніші представники Арпадів:
- Стефан I Святий (Іштван) (997—1038) — перший король з династії Арпадів, запровадив християнство, здійснив низку реформ
- Ласло (Владислав І Святий; 1077—1095)
- Коломан I (Кальман Книжник; 1095—1116)
За правління двох останніх Угорщина досягає найбільшої могутності. У цей час (кінець 11 століття) Арпади починають загарбувати Закарпаття.
В наступний період правління Арпадів розпочався процес занепаду угорської держави. Вже Андрій II (1205—1235) змушений видати в 1222 році Золоту буллу, яка містила значні поступки магнатам і дворянству і посилювала феодальну роздрібленість Угорщини.
Арпади мали родинні зв'язки з князями Я.Мудрим, В.Мономахом, Ізяславом Мстиславовичем і Я.Осьмомислом.
На підставі династичних зв'язків в 11-13 ст. активно втручалися у внутрішню політику Галицько-Волинської держави.
