Артем'єв Микола Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Мико́ла Андрі́йович Арте́м'єв (10 грудня 1870, Москва — †5 серпня 1948, Москва) —російський і український рад. вчений, електротехнік. Перший завідувач кафедри електротехніки Київського політехнічного інституту.

Зміст

1 Біографічні відомості
2 Проблематика досліжень
3 Винаходи і спадщина
4 Праці
5 Література

[ред.] Біографічні відомості

Закінчив Санкт-Петербурзьке імператорське технічне училище, де познайомився зі своїм викладачем — відомим російським ученим Миколою Жуковським.

В 1895 закінчив Московське вище тех. училище.

З 1900 Артем'єв — перший викладач, згодом професор електротехніки на механічному відділі Київського політехнічного ін-ту. Посідав кафедру електротехніки в 1901—1911. Запрошений до Київського політехнічного інституту за рекомендацією Миколи Жуковського. В 1911 Артем'єв на знак протесту проти столипінської реакції залишив Київський політехнічний ін-т.

1902 створив першу в Київському політехнічному Інституті електротехнічну лабораторію і став її завідувачем.

1909 опублікував підручник з електротехніки, написаний на основі прочитаних ним лекцій.

1911—15 працював у Харкові, де за його проектом споруджено центральну електростанцію і електр. сітку міста.

Після Жовтн. перевороту працював у Сільськогосподарській академії ім. Тімірязєва, а з 1931 — одночасно у Всесоюзному ін-ті механізації і електрифікації с. г., де провадив н.-д. роботи по електрифікації с. г.

Електротехнічну освіту здобув у Технічній вищій школі (Берлін). Читав загальний курс електротехніки для студентів 3-го курсу трьох відділень Київського політехнічного інституту, а також спеціальний курс для 4-го курсу механічного відділення. Виїздив із студентами механічного відділення, які спеціалізувалися з електротехніки, для ознайомлення з електричними уставами в Берліні, Дрездені, Нюрнберзі, Цюриху, Бурхдорфі та інших містах Німеччини і Швейцарії.

[ред.] Проблематика досліжень

Провадив серйозну наукову роботу, зокрема розробив новий спосіб захисту людини від високої напруги, про що доповів у Берліні на засіданні Спілки німецьких електротехніків; відповідну статтю потім опубліковано в Elektrotechnische Zeitschrift.

Розробив проекти, за якими в Києві споруджено центральну електростанцію і прокладено міську електромережу.

Належав до найбільш демократично налаштованої групи професорів. 1911 з політичних мотивів пішов у відставку на знак протесту проти звільнення деканів трьох відділень Київського політехнічного інституту.

1911—1914 — головний інженер Харківського міського управління,
1915—1918 — керівник об'єднання електричних станцій в Петрограді,
1917—1948 — професор Тимірязєвської сільськогосподарської академії.

[ред.] Винаходи і спадщина

Артем'єв — винахідник захисного костюма від високої напруги, електростатичного телефону, синхронізатора коротких імпульсів, автор ряду наукових праць.

[ред.] Праці

Предохранительная сетка // Электричество. — 1903. — № 9—11.
Определение деталей машин и влияние напряжения на размеры. — К., 1904.
Определение размеров динамомашин и влияние напряжения на размеры // Известия Киевского политехнического института. — 1905. — № 1.
Курс общей электротехники. — К., 1907.
Курс общей электротехники, читанный в 1907—1908 годах в Киевском Политехническом Институте. — К., 1908.
Проблемы энерговоздействия на рост растений. — М., 1936.
Электроаппаратура в быту // Электричество. — 1936. — № 7.

[ред.] Література

Українська радянська енциклопедія
Каменева В. О. З історії розвитку електротехнічного факультету КПІ. В кн.: Нариси з історії техніки, в. 5. К., 1958.
Шенфер К. И. К 75-летию проф. Н. А. Артемьева // Электричество. — 1946. — № 4.
Каменєва В. О. Микола Андрійович Артем'єв. — К., 1960.
Каменева В. А. Русский электротехник. — М., 1972.
Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 1. — К., 1977. — С. 255.
Хто є хто: Довідник. Професори Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». — К.:Освіта, 1998. — 155.

[1]