Аріабхата I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Аріабхата (आर्यभट) (Aryabhata) (476 – 550), також Аріабата, індійський астроном і математик. Народився в Кусумапурі (поблизу Паталіпутри, Індія).

Написав два твори:"Аріабхата" та "Сур'я-сіддханті".

[ред.] Аріабхата

Аріабхата (вчення Аріабхати) (499), в якому у віршованій формі викладені математичні відомості, необхідні для астрономічних обчислень; приведені завдання на складання і рішення рівнянь, знаходження квадратного і кубічного коренів і ін. Велика частина цієї роботи присвячена астрономії і сферичній тригонометрії. Приведені також 33 правила по арифметиці, алгебрі і тригонометрії на площині. Продемонстровано дослідження невизначених рівнянь за допомогою нескінченних дробів.

Аріабхата позначає цифри приголосними буквами, додаючи до ним голосні як для зручності вимови, так і для того, щоб збільшити число, якому відповідає приголосна, в 100, 1002,1003 ... раз; позиційна система відсутня.

Аріабхата знайшов вельми точне значення числа «пі» (3,1416). Учений висловив здогадку, що обертання небес – це тільки здається і є наслідком обертання Землі навколо своєї осі.

Значний внесок вніс Аріабхата у розвиток теорії чисел. Він першим формулює методи розв'язку в цілих числах неозначеного рівняння першого ступеня з двома невідомими, випередивши Діофанта. У «Аріабхаті» також приведені правила підсумовування рядів трикутних чисел, натуральних квадратів і кубів, натуральних чисел, хоча це було відомо грекам і вавілонянам. Аріабхата був добре знайомий з різними властивостями арифметичної прогресії. Він знав формули для загального члена, суми і числа членів. У його трактаті зустрічаються синус і косинус, а також перша в Індії таблиця синусів.

[ред.] Сур'я-сіддханті

Трактат "Сур'я-сіддханті" - "Сонячна доктрина" ділиться на 14 розділів і складений у віршах (всього 500 шлок). У перших розділах мовиться про підрозділи в часі і основних частинах року. Багато місця приділено руху Сонця по екліптиці. Попутно з уявленнями про рух світил приводяться і дані про застосовувані астрономічні інструменти. Істотною данню традиційним космогонічним представленням індійців з'явилося в цій роботі вчення про чотири півдні. Більш науковим розділом "Сонячної доктрини" є глави про рух планет: греко-римські відкриття повністю засвоюються тут індійцями, і планетарна символіка стає з цих пір частим явищем в художній літературі.

Повторюючи багато положень "Сур'я-сіддханті" Аріабхата йде далі - перевершує в своїх висновках не тільки індійських, але і західних астрономів.

Ім'ям Аріабхати названий перший індійський штучний супутник Землі, запущений 19 квітня 1975 за допомогою радянської ракети-носія і призначений для вивчення Сонця, земної іоносфери і космічних рентгенівських джерел.