Барій
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Барій (рос. барий, англ. barium; нім. Barium) — хімічний елемент. Символ Ва, ат. н. 56, ат. маса 137, 34. належить до групи лужно-земельних металів, зустрічається природі в вигляді карбонату барію і сульфату барію. Барій — м'який сріблясто-білий метал, густина 3760 кг/м3. Хімічно дуже активний. Кларк 5·10-2 % за масою. Найвідоміший мінерал — барит. Розвідані запаси бариту бл. 115 млн.т., загальні запаси — бл. 300 млн.т.
Зміст |
[ред.] Історія
Вперше знайдений в бариті і вітериті.
[ред.] Походження назви
[ред.] Отримання
[ред.] Застосування
Барит застосовують у техніці високого вакууму, сполуки барію — у ядерній техніці, піротехніці, у сплавах, фарбах, безпечних сірниках, зі стронцієм утворює емісійну поверхню електронно-променевих трубок. Сульфат барію застосовується в медицині як суспензія («баріумна каша» при рентгенівському дослідженні шлунка).
[ред.] Біологічна роль
[ред.] Дивись також
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3
![]() |
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |