Богодухівський район
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Богодухівський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
 |
|||||
| Основні дані | |||||
| Країна: | Україна | ||||
| Область/АРК: | Харківська область | ||||
| Утворений: | 1923 рік | ||||
| Населення: | 47 560 | ||||
| Площа: | 1160 км2 км² | ||||
| Густота населення : | 41 осіб/км² | ||||
| Телефонний код: | 380-05758 | ||||
| Поштові індекси: | 62100 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | м.Богодухів | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Селищні ради: | 2 | ||||
| Сільські ради: | 20 | ||||
| Міста: | Богодухів | ||||
| Смт: | Гути, Шарівка | ||||
| Села: | 64 | ||||
| Селища: | 11 | ||||
| Районна влада | |||||
| 62103, м. Богодухів, пл. Червона, 2 (BRDA@UKR.net) Район на сайті Верховної Ради | |||||
Зміст |
[ред.] Загальна інформація
Богодухівський район входить до складу Харківської області України
Районний центр: Богодухів
- Поштовий індекс БОГОДУХІВ рц - 62100
Богодухівський район був заснований у 1923 році.
Його адміністративним центром є місто Богодухів. Територія Богодухівського району складає 1160,31 кв. км або 116031 га, що є 3,7% від загальної території Харківської області.
Площа водних об'єктів району 72,3 га (з них ставки - 56,6 га).
Територією району протікають 10 річок: Мерла (найбільша), Крисинка, Рябинка, Мерчик, Мокрий Мерчік, Братениця, Куп'єваха, Івани, Мандричина, Криворотовка.
Богодухівський район межує:
- на півночі - з Великописарівським і Охтирським районами Сумської області, а також з Білгородською областю Росії
- на півдні - з Валківським районом Харківської області
- на заході - із Краснокутським районом Харківської області
- на сході - із Золочівським районом і Дергачівським районом Харківської області
Чисельність населення району (станом на 1 січня 2005 року) 45,8 тисяч чоловік. У тому числі:
- міського населення - 21,5 тисяч чоловік
- сільського населення - 24,3 тисячі чоловік
Загальна кількість пенсіонерів у районі - 14422 чоловік, або 31,4% населення
- Густина населення по району на 1 кв.км - 39,7 чоловіки
- Рівень народжуваності на 1 тисячу населення - 7,3 людини
- Рівень смертності на 1 тисячу населення - 21,4 людини
Національний склад населення станом на 1 січня 2005 року:
- Українці 42594 людини, або 93%
- Росіяни 1740 чоловік, або 3,8%
- Білоруси 320 чоловік, або 0,7%
- Інші національності 1145 чоловік, або 2,5%
У Богодухівському районі 78 населених пунктів. Насьогодні на території району функціонують 1 міська, 2 селищні та 20 сільських рад.
[ред.] Економіка району
Сільське господарство району спеціалізується на розвитку рослинництва (рослинництво - 73%, сг тварини - 27%), а промислове виробництво - на переробній отраслі (харчова промисловість - 90%, легка - 9%). Сільськогосподарські угіддя району складають 88802,74 га. У тому числі:
пашня - 77171,48 га
сади -1574,96 га
сінокоси - 3774,46 га
пасовиська - 6257,44 га
а також ліси - 18156,65 га
У 2004 році в аграрному секторі району було зареєстровано 144 суб'єкти різних форм господарської діяльності, а також 590 громадян, які самостійно обробляли свої земельні наділи (паї). У господарствах району того року зібрали 125,5 тисячі тонн зерна. Середня урожайність була 32,1 ц/га. В останні роки в районі зростають площі, відведені під посіви зернових культур, а зернове господарство стало насьогодні пріоритетною галуззю. У 2004 році з ціллю підтримки виробництва зерна запровадили закупівлю зерна до держрезерву за закупочними цінами, що сприяло стабілізації цін на ринку даної продукції. Товаровиробники району продали до держрезерву 3266 тонн продовольчої пшениці.
У 2004 році показники тваринництва були такі: скоротилося поголів'я худоби (великої рогатої худоби на 3531, або 26%; у тому числі корів на 1846, чи -32%; свиней на 1560, чи -43%). У той же час збільшилося поголів'я птиці і овець (відповідно, 29% і 3%).
Зараз у районі діє 125 фермерських господарств, які обробляють 19158 га землі (10% від загальної площі району). Фермери впевнено здобувають авторитет у народі, і люди охоче віддають їм у оренду свої земельні наділи.
Промисловий комплекс району складається з 10 підприємств. Основна спеціалізація - харчова промисловість і переробка сільгосппродукції. У цій галузі зараз працює кожне друге підприємство району.
На другому місці знаходяться підприємства легкої промисловості, які виготовляють близько 10% промислової продукції району. Крім того, у районі є підприємства поліграфічної промисловості, лісового господарства, підриємство УТОС.
Розвиток промисловості у Богодухівському районі розпочався у 1869 році. Саме тоді почав працювати цукровий завод. Зараз це підприємство, екіпіроване сучасним обладнанням, виробляє майже половину промислової продукції району.
З 1930 року у районі промислово переробляється шкірсировина. Підприємство "Богодухівшкіра" (філія "Луганськшкіра") має сучасне імпортне обладнання і виробляє високоякісну продукцію (у тому числі і призначену для експорту у інші країни).
Богодухівський молокозавод почав працювати у 1969 році. Підприємство постійно розширює асортимент продукції, покращує її якість. Зараз щомісячне виробництво продукції заводу сягає 1 млн. гривень.
Стабільно працює ВАТ "Богодухівський хлібзавод". Асортимент продукції постійно розширюється і зараз сягає 40 найменувань.
Упевнено використовує технологічний досвід передових підприємств України і закордонних фірм ЗАТ "Богодухівський м'ясокомбінат". Останнім часом на підприємстві запровадили випуск 30 нових видів копчених і ковбасних виробів.
ТОВ "Богодухівський завод продтоварів" пропонує своїм клієнтам широкий асортимент кондитерських виробів, борошно, масло, крупи.
Уцілому промисловість Богодухівщини виробила у 2004 році товарної продукції на суму 63,3 млн. гривень, що на 42% більше, ніж у 2003 (у порівняльних цінах).
[ред.] Соціальне життя
- Сьогодні у Богодухівському районі функціонує одна музична школа (школа мистецтв) ім. В.Т. Борисова і дві спортивні школи.
- У 12 загальноосвітніх учбових закладах району І-ІІІ ступенів обладнано 12 комп'ютерних класів, підключених до мережі Інтернет.
- У Шарівській ЗОШ, Богодухівській гімназії №1, Богодухівському ліцеї №3, Братеницькій, Кручанській, Ульянівській, Крисянській, Кленовській, П.Микитівській, Матвіївській ЗОШ учні мають можливість регулярно користуватися Інтернетом.
- Зараз у районі функціонують 24 спортивні і 4 тренажерні зали. Обладнаних футбольних полей - 17. Найкращий спортивний комплекс району - стадіон "Колос" у Богодухові.
- У Богодухівському районі діють 41 державна і 6 відомчих бібліотек, 39 клубів і Будинків культури.
Серед закладів документальних комунікацій у районі налічується 261 бібліотека та 4 музеї. Загальний фонд бібліотек становить 792 тисячі примірників.
- На території району якісно приймають передачі телеканалів "Інтер", УТ-1, УТ-2, "Новий канал", "Simon", ICTV і СТБ.
- У районі двічі на тиждень виходить місцева газета "Маяк".
У районі є 51 медичний заклад, у тому числі:
- Лікарняні заклади (Центральна районна лікарня) - 1
- Амбулаторії родинної медицини - 12
- ФАПи (фельдшерсько-акушерські пункти) - 38
- Тубсанаторії - 2
- Санепідемстанція - 1
- Полікліника - 1
У державний реєстр Харківської області внесено 19 релігійних закладів Богодухівського району:
- Української православної церкви - 10
- Української православної церкви (Київського Патріархату) - 2
- Євангельських християн-баптистів - 3
- Адвентистів сьомого дня - 1
- Свідків Ієгови - 1
[ред.] Історія
Деякі дані щодо історії району і районного центру наведені у наступних статтях:
На території району є цікаві місця, що могли б відвідувати туристи. Це, перш за все, садово - парковий комплекс і палац у селищі міського типу Шарівка, пам'ятник В.Н. Каразіну у його рідному селі Кручик, Меморіал Слави, а також пам'ятник воїнам-танкістам.
Богодухівський край був і залишається хліборобським. Цьому сприяють його географічне положення, рельєф, а також кліматичні і природні умови.
На початку 1920 року майже 80 відсотків селянських дворів, де проживало 24000 чоловік, очікували перерозподілу землі. Основним гальмом у розвитку сільського господарства у ті часи була продрозверстка.
У 1922 році район сильно постраждав від засухи і голоду. У першій половині року голодало 13630 чоловік, половину з яких складали діти віком до 16 років.
Під час Великої Вітчизняної Війни територія району тричі ставала ареною жорстоких боїв з німцями-загарбниками. 12 жовтня 1941 року у райцентр увірвалися моторизовані колони гітлерівців.
До складу Радянської Армії були призвані 15512 жителів району, у тому числі - 156 жінок. Усього на фронтах Великої Вітчизняної Війни загинуло 7422 жителя району, а 3362 пропали без вісті. Із війни не повернулися додому 1539 уроженців Богодухова. Їхні імена викарбовані на плитах Меморіалу Слави.
У обороні району брали участь бойові групи, що складалися з місцевих жителів. Тут діяли 5 партизанських загонів під керівництвом М.П. Руденко, І.І. Копєнкіна, К.О. Яковлевича, О.Я. Кизилова, І.М. Кулишова. Загальна чисельність загонів сягала 180 чоловік.
За час німецької окупації фашистами було повішено і розстріляно 222 людини. На примусові робот до Німеччини було вивезено більш ніж чотири тисячі чоловіки, здебільшого молодь.
При звільнені району загинуло 6181 бійців і командирів Червоної Армії. Найбільш жорстокими бої були за селища Гути (589 загиблих червоноармійців) і Шарівка (537), села Сухини (387), Крисино (528), Кленове (501).
У звільненні району брали участь частини 6-го танкового корпусу генерал-майора А.Л. Гетьмана - 22-га і 200-та танкові бригади підполковника Н.Г. Веденичева і полковника М.В. Моргунова. У складі корпусу діяли також 1461-й самоходний артилерійський полк Г. Нікуліна і 79 гвардейський мінометний полк полковника І.І. Бондаренка. 7 серпня 1943 року у місті Богодухів був піднятий Червоний прапор, і на протязі того ж місяця Богодухівський район було повністю звільнено від гітлерівців.
За самовіддану участь у боротьбі за свободу району від німецьких окупантів 4350 жителів району були нагороджені орденами і медалями СРСР, а п'ятеро отримали високе звання Героїв Радянського Союзу.
[ред.] Персоналії, Відомі люди з Богодухівщини
- Борисов Валентин Тихонович, видатний композитор, його ім'ям названа музична школа у Богодухові.
- Казан Іван - (1852? - після 1929) - кобзарський цехмайстер у 1889 - 1929 (?) р.р.
- Каразін Василь Назарович, видатний учений, винахідник, експериментатор, громадський діяч кінця XVIII - першої половини ХІХ століття, засновник Харківського університету. Крім університету, його ім'я носять школа і сільгосппідприємство у селі Кручик, а також площа у Богодухові.
- Кучугура-Кучеренко Іван Іович (7 липня 1878 р. — 24 листопада 1937 р.; за іншими даними: (1869, Мурафа Богодухівського повіту (тепер Краснокутський район) — 1942) — відомий український кобзар.
- Микола Хвильовий, (Фитилев Микола Григоревич), письменник.
- Неподалік від Богодухова жив відомий мандрівник XIX століття Євген Ковалевський, що подорожував Африкою, Сербією, Чорногорією, був відомим ученим.
Звання Героя Радянського Союзу було присвоєно:
- Загорулько Дмитрові Сергійовичу (с. Мерло)
- Коротеєву Костянтинові Аполоновичу (м. Богодухів)
- Макаренко Миколаєві Федоровичу (с. Сінне)
- Ніжці Степанові Захаровичу (Ножке Степану Захаровичу, с. Кручик))
- Шовковому Сергійові Єпифановичу (с. Павлівка)
Звання Героя України:
- Троньку Петрові Тимофійовичу (с. Заброди)
[ред.] Дивись також
[ред.] Посилання
 |
|||
|---|---|---|---|
| Райони | Балаклійський • Барвінківський • Близнюківський • Богодухівський • Борівський • Валківський • Великобурлуцький • Вовчанський • Дворічанський • Дергачівський • Зачепилівський • Зміївський • Золочівський • Ізюмський • Кегичівський • Коломацький • Красноградський • Краснокутський • Куп'янський • Лозівський • Нововодолазький • Первомайський • Печенізький • Сахновщинський • Харківський • Чугуївський • Шевченківський | ||
| Міста обласного значення | Ізюм • Куп'янськ • Лозова • Люботин • Первомайський • Харків • Чугуїв | ||
