Бхаґавад-Ґіта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Бгаґавад-ґіта (санскр.: भगवद्गीता [bʱʌgʌˌʋʌd̪ˈgiːt̪ɑː]; означає на санскриті Пiсня Бога) - Вона була розказана Господом Крiшною своєму другові та вічному слузі Арджуні, одному із п`яти братів-Пандавів, героїв епосу Махабгарати. Вiсімнадцать глав Бгаґавад-ґiти є частиною Махабгарати i містять суть знання із цієї історії Iндії. 700 віршів Бгаґавад-ґiти були розказані за 45 хвилин. Вони були повідані за 3134 років до нашої ери на полі битви в 80-ти кілометрах від Делі в Iндії. Це поле битви, яке називається Курукшетра, існує i понині.

Бгаґавад-ґіта - це видатний філософський твір, який визнають майже всі філософські школи Індії. Всі видатні ачарії дали на неї свої коментарі. Серед них: Шрі Шанкарачарія, Шрі Рамануджачарія, Шрі Мадгвачарія, Джіва Госвамі, Вішванатха Чакраварті, Бгактіведанта Свамі Прабгупада та інші.

Зовнішня причина для розповіді Бгаґавад-ґiти - відмова від битви великого воїна i полководця Арджуни, що виникла від ілюзії, яка тимчасово запанувала над ним. Тому Крiшна дав йому досконалі настанови, які розсіяли його ілюзію i привели до безумовної перемоги Пандавів заради спокою та справедливості на Землi. Внутрiшня ж причина полягала в тому, щоб дати можливість нам, обумовленим душам в цьому матеріальному світі, почути безпосередньо від Бога як звільнитися від ілюзії i повернутися до свого відначального положення вічного, любовного відданого служіння Господу,та повернутись на Батьківщину - в духовний світ.