Варисцит
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Варисцит (рос. варисцит, англ. variscite, нім. Variscit m) – мінерал, водний фосфат алюмінію острівної будови, гр. варисциту. Склад: 8[AlPO4х2H2O]. Склад у %: Al2O3 – 32,26; P2O5 – 44,94; H2O – 22,8. Al повністю заміщається Fe3+ з утворенням штренгіту. Вид дипірамідальний. Сингонія ромбічна. Зустрічається у вигляді тонкозернистих масивних аґреґатів, жовен, прожилок або кірок. Кристали псевдооктаедричні. Твердість 4,5-5,5. Густина 2,5-2,6. Блиск скляний до воскового. Колір блакитний, зелений, білий, жовтий. Блиск скляний, в тонкозернистих агрегатах – восковий. Утворюється в порожнинах під дією фосфатних метеорних вод. Асоціює з вавелітом, крандалітом, метаварисцитом, апатитом, халцедоном і лімонітом. Вперше знайдений у Саксонії (Німеччина). Зустрічається у вигляді жовноподібних стяжінь разом з іншими водними фосфатами у Файрфілді (шт. Юта, США) в зоні вивітрювання вапняків. Рідкісний.
Розрізняють:
- варисцит залізний (відміна варисциту, яка містить до 15 % Fe2O3);
- альфа-варисцит (зайва назва варисциту);
- бета-варисцит (зайва назва метаварисциту).
[ред.] Література
Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3
