Вигурівщина
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ВИГУРІВЩИНА, історична місцевість на лівому березі Києва, житловий масив. Розташована поруч Воскресенської слобідки.
За часів Київської Русі на цьому місці знаходився Городець Пісочний та заміська резиденція київських князів Радосинь. 1239 після спустошення Переяславля та Чернігова до Києва підійшли монгольські війська на чолі з Менгуханом і стали проти Києва у Городці, краса й велич столичного міста, могутні оборонні споруди справили на нього належне враження. Літописець зазначає: "Меньгуканови же пришедшу сглядать града Кыева, ставшу же ему на оной странЂ ДнЂпра во градка ПЂсочного, видивъ градъ, удивися красотЂ его и величеству его".
З часів Великого Князівства Литовського поселення відоме під назвою Милославичі. У XV ст. київський князь Семен Олелькович побудував тут замок. Залишки його зберігалися до XVIII ст. і були відомі під назвою Олелькова городища.
Сучасна назва походить від імені київського урядовця Станіслава Вигури (Векгури), якому польський король Сиґізмунд III подарував 1607 ці землі «під ключництво і городництво». У копіарії середини XVIII ст. серед документів, наданих у різний час Михайлівському Золотоверхому монастирю, міститься рішення київського наказного Василя Дворецького у справі про спірну маєтність Вигурівщину. Це село його колишній власник козак Вигура заповідав Золотоверхому монастирю, що й було підтверджено Б. Хмельницьким. Проте після смерті Вигури претензії на село заявили священик Воскресенської церкви Кирило Муха й «служилий чоловік» Биримович. Конфлікт розрісся, й сторони, за словами В. Дворецького, «кгрунт Викгуровский на части хотячи розервати, не могли помиритися». За рішенням київського полковника, Вигурівщина, як і слід було чекати, закріплювалася за Золотоверхим монастирем.
У XVIII ст. селище Козелецького повіту Малоросійської губернії.
У XIX —поч. XX ст. село Остерського повіту Чернігівської губернії.
До 1957 — село Броварського району Київської області, тоді ж було об’єднане з Троєщиною.
1983 село Вигурівщина було знесено, на його місці збудовано житловий масив Вигурівщина-Троєщина і включено до складу Києва. Центральна маґістраль сучасної Вигурівщини — проспект Маяковського. На Вигурівщині прокладено Вигурівський бульвар.
