Глибиннонасосний видобуток

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Глибиннонасосний видобуток (рос. глубиннонасосная добыча, англ. deep-pumping production, нім. Tiefpumpengewinnung f) – механізований підйом рідини (як правило, нафти з попутною пластовою водою) з глибоких свердловин при експлуатації родовищ.

Для Г.в. широко застосовується штангове, електровідцентрове і гідропоршневе насосне устаткування.

Привод глибиннонасосного обладнання механічний, електричний, гідравлічний.

До 90% всього фонду вітчизняних свердловин обладнані насосними установками.

Електровідцентрові установки забезпечують видобуток рідини в діапазоні 25-900 м³ на добу при напорі 550-1850 м.

Штангові насосні установки мають продуктивність до 20-500 м³ на добу.

Гідропоршневі насосні установки забезпечують підйом рідини об'ємом 100-1200 м³ на добу з глиб. 1500-4500 м.

Крім того, для експлуатації свердловин при наявності ускладнюючих чинників, застосовують ґвинтові, діафрагмові, вібраційні, струменеві і турбонасосні установки.

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3