Гієратит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Гієратит (рос. гиератит, англ. hieratite, нім. Hieratit m) – силікофлуорид калію острівної будови – К₂[SiF₆]. Склад у %: K – 35,5; Si – 12,74; F – 51,76.

Сингонія кубічна.

Кристали кубооктаедричні й октаедричні, також сталактити. Губчастий до щільного.

Спайність досконала.

Густина 2,66.

Твердість 2,5.

Безбарвний до білого. Прозорий. Блиск скляний. Ізотропний.

Зустрічається у фумарольних відкладах о-ва Вулкано (Ліпарські острови) разом з сасоліном, мірабілітом, ґлауберитом, реальгаром і різними галунами, а також на Вузувії (Італія) з авогадритом.

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3