Ербій
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміст |
[ред.] Загальна інформація
Ербій (рос. эрбий, англ. erbium; нім. Erbium n) – хімічний елемент, Cимвол Еr, ат. н. 68, ат. м. 167,26; лантаноїд. У вільному стані Е. - м'який сріблясто-білий метал. Густина 4,77, tплав 1522ОС, tкип 2863ОС, На повітрі окиснюється, утворюючи рожевий оксид Еr2О3. При кімнатній т-рі реаґує з водою, соляною, азотною і сірчаною к-тами, при нагріванні - з воднем, азотом, вуглецем і фосфором. Сер. вміст Е. в земній корі 3,310-4% (мас.). Е. присутній у всіх мінералах, які містять рідкісноземельні елементи ітрієвої групи: ксенотимі, гадолініті, самарскіті та ін. Використовують як компонент магнітних сплавів з Fe, Co, Ni.
[ред.] Історія
[ред.] Походження назви
[ред.] Отримання
Металічний Е. отримують металотермічним відновленням флуориду або хлориду Е.
[ред.] Застосування
Застосовується при виробництві сортового забарвленого скла, а також скла, яке поглинає інфрачервоні промені.
[ред.] Біологічна роль
[ред.] Дивись також
[ред.] Література
Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3