Закарпатська область
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Закарпатська область | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
 |
|||||
| Основні дані | |||||
| Країна: | Україна | ||||
| Утворена: | 22 січня 1946 року | ||||
| Код КОАТУУ: | 21000 | ||||
| Населення: | 1254614 | ||||
| Площа: | 12777 км² | ||||
| Густота населення: | 98,02 осіб/км² | ||||
| Телефонні коди: | +380-31 | ||||
| Обласний центр: | Ужгород | ||||
| Райони: | 13 | ||||
| Міста: обласного значення |
5 6 |
||||
| Райони в містах: | 0 | ||||
| Смт: | 19 | ||||
| Села: | 579 | ||||
| Селища: | 0 | ||||
| Селищні ради: | 19 | ||||
| Сільські ради: | 307 | ||||
| Номери автомобілів: | AO | ||||
| Інтернет-домени: | uzhgorod.ua, uz.ua | ||||
| Обласна влада | |||||
| 88008, Ужгород, пл. Народна, 4 | |||||
| Веб-сторінка: | http://www.carpathia.gov.ua | ||||
| Голова ОДА: | Гаваші Олег Олодарович | ||||
| Голова обл. ради: | Кічковський Михайло Михайлович | ||||
Закарпатська область — область на заході України в межах західної частини Українських Карпат та Закарпатської низовини. На півночі межує з Львівською, на сході з Івано-Франківською областями України. На півдні з Румунією, на південному заході з Угорщиною, на заході зі Словаччиною, на північному заході з Польщею.
Зміст |
[ред.] Історія
Увесь історичний шлях Закарпаття — від найдавніших часів і до наших днів — можна поділити на кілька періодів:
- Стародавні часи, який хронологічно продовжується до IX ст.;
- Феодальна доба — з IX ст. до середини XIX ст.;
- До 1918 року, Закарпаття входило до складу Угорщини та Австро-Угорщини.
- Період розвитку капіталізму (друга половила XIX — поч. XX ст.) — період між двома світовими війнами, коли Закарпаття входило до складу Чехословаччини;
- Угорська окупація 1939—1944 років;
- Закарпатська Україна (період 1944—1945 рр.),
- Повоєнний період, коли Закарпаття приєдналося до України.
Перша згадка про життя людей на території Закарпаття відноситься до періоду раннього палеоліту (близько 500 тис. років до н. е.). Сюди під тиском римлян з долин Сірета і Прута переселилися карпи – одне з фракійських племен. За думкою багатьох вчених від назви цього племені і отримали назву гори Карпати. Історія Закарпаття є складовою частиною історії України, але має цілий ряд особливостей, які позначилися на економічному, політичному та етнічному розвитку краю. Займаючи важливе географічне положення на південних схилах Українських Карпат, Закарпаття, що в різні часи мало назву "Угорська Русь", "Карпатська Русь", "Руська Крайна", "Подкарпатська Русь", "Карпатська Україна", "Закарпатська Україна", а з 1946 року – Закарпатська область у складі УРСР. З давніх часів було своєрідним містком зв'язків між Сходом і Заходом. Минуле Закарпаття нерозривно пов'язане зі східними слов’янами. Археологічні джерела засвідчують, що вже в стародавні часи його населення мало високу матеріальну і духовну культуру, генетично спільну з культурою племен Придніпров'я, Подністров'я, Лісостепу, Волині і Прикарпаття, де в І тисячолітті н.е. відбувався інтенсивний процес формування східного слов'янства. Важливою подією в історії Закарпаття було входження його в IX-XI століттях до активної сфери впливу потужної східнослов'янської держави – Київської Русі, яка на той час мала високу матеріальну і духовну культуру. Відірване з кінця X століття від основного кореня – східного слов'янства, Закарпаття до середини XX століття входило до складу Угорського королівства, Австрійської Габсбурзької монархії, Чехословацької республіки, Гортистської Угорщини, але, зберігаючи етноніми "русь", "русини", ніколи не втрачало своєї слов’янської сутності та економічних і культурних зв'язків з народами по той бік Карпат. Після розгрому Австро-Угорщини в роки першої світової війни (1914-1918) на основі рішень Паризької мирної конференції, Сенжерменського мирного договору в 1919 році і Тріанонського договору в 1920 році Закарпаття одержало статус автономії у складі Чехословацької Республіки. Весною 1939 року, коли Гітлер розчленував Чехословаччину в результаті проведення двох арбітражів у Відні, всі південні райони Закарпаття, де проживала більшість угорського населення були віддані Угорщині (1,523 км2 з населенням 173 233 чоловік). На початку 1939 року на території краю виникло нове державне утворення – Карпатська Україна, Сойм якої обрав першим її президентом о. Августина Волошина. Та 15 березня 1939 року війська Гортистської Угорщини окупували територію всього краю і припинили існування цього державного утворення. Після визволення краю Червоною Армією в жовтні 1944 року в Закарпатті була проголошена самостійна держава – Закарпатська Україна зі своїм урядом – Народною Радою. Це державне утворення існувало лише до липня 1945 року, коли відбулося приєднання із УРСР на підставі волевиявлення населення краю через прийняття Першим З’їздом народних комітетів Закарпатської України “Маніфесту про возз’єднання з Радянською Україною”.
[ред.] Географія
Закарпатська область розташована на крайньому південному заході України на південно-західних схилах і передгір'ях Українських Карпат. Майже дві третини території області займають Карпатські гори, решту – Притисянська низовина. На території області знаходиться найвища вершина Українських Карпат та України – г. Говерла (2061 м). На північному заході, заході і півдні область межує із чотирма країнами - Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією, а на північному і південному сході з Львівською та Івано-Франківською областями, являючись таким чином своєрідним вікном країни у Європу. За площею і населенням область невелика у масштабах країни. Її територія становить 12,8 тис. кв. км, чисельність населення - 1251,1 тис. чоловік (на 01.01.04), або відповідно 2,1% і 2,6% території і населення України.
Близько 80% території краю займають гори, утворюючи з південного заходу на південний схід Верховинський Вододільний хребет, Ґорґани, Свидовець, Чорногора, Полонинський хребет, Рахівський масив, Вулканічні Карпати. Чорногорський хребет включає в себе гору Говерла, висотою до 2061 м , яка є найвищою точкою області і України. Закарпаття від інших регіонів відділяють Яблуницький, Вишківський, Ужоцький, Верецький та Воловецький перевали висотою від 931 до 1014 метрів над рівнем моря. На території області протікає 9429 річок і потоків. Найдовша ріка – Тиса, ліва притока Дунаю. Її протяжність у межах області 240 км. Найбільші притоки – Боржава, Ріка, Теребля, Тересва. Наступні за величиною ріки Латориця і Уж, які впадають у річку Бодрог. В області 137 природних озер, в основному льодовикового та загатного походження, найбільше з них – Синевир. На території Закарпатської області поблизу села Ділове Рахівського району знаходиться географічний центр континенту.
[ред.] Крайні точки Закарпатської області
Захiд: 22°9' схiдної довготи; 48°27' пiвнiчної широти. с. Соломоново (1,5 км вiд с. Соломоново, Ужгородського району). Схiд: 24°37' схiдної довготи; 48°4' пiвнiчної широти. г. Чорна Гора, хребет Чорногора ( 12 км вiд с. Луги, Рахiвського району) Пiвнiч: 22°35'схiдної довготи; 495'пiвнiчної широти. с. Стужиця, Великоберезнянського району, хребет Схiднi Бескиди (бiосферний заповідник.) Пiвдень: 24°18' схiдної довготи; 47°53' пiвнiчної широти. район Довгорунської мармурової копальнi (6 км від с. Дiлове Рахiвського району). Найбільша ширина (по прямій лінії) з півночі на південь — до 100 кілометрів. Найбільша довжина (по прямій лінії) зі сходу на захід — близько 200 кілометрів. Геометричний географічний центр Закарпаття знаходиться поблизу гори Кук, у Свалявському районі.
[ред.] Флора і фауна
Ліси, які є найбільшим багатством краю, займають понад 50% території, різноманітні за породним складом залежно від вертикальної поясності. На низовині ростуть дубово-грабові ліси, у передгір'ях - дубові і дубово-букові, у горах на висоті від 800-1000 м над рівнем моря букові, хвойні (ялиця біла, ялина) - на висоті до 1300-1500 метрів. Довершують ландшафт субальпійські та альпійські луки – полонини.
[ред.] Заповідники
В Українських Карпатах, які займають значну частину області, збережені найбільші в Європі ділянки пралісів. До найбільших та найцікавіших об’єктів природно-заповідного фонду України належить Карпатський біосферний заповідник, створений постановою уряду України в 1968 році. Екосистеми заповідника віднесені до найцінніших на нашій планеті і з 1993 року входять до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Загальна площа заповідника становить 57 880 га, налічує 6 відокремлених масивів: Чорногорівський (найвища вершина г. Говерла), Мараморошський (г. Піп Іван – 1 940 м. н. р. м.), Свидовецький (г. Близниці та Драгобрат), Кузільський, Угольсько-Широколужанський (найбільший осередок букових пралісів у Європі), “Долина нарцисів”. Карпатський біосферний заповідник є одним з найбільших наукових та еколого-освітніх центрів Карпатського регіону. За визначні здобутки в збереженні природної, культурної та історичної спадщини Рада Європи вперше в Україні нагородила Карпатський біосферний заповідник Європейським дипломом.
Ужанський національний природний парк створений Указом Перезидента України від 27 вересня 1999 року № 1230/99. Парк розташований у гірському масиві Східних Карпат і є невід’ємною складовою частиною єдиного у світі тристороннього польсько-словацько-українського Міжнародного біосферного заповідника "Східні Карпати", що підтверджено сертифікатом МАБ ЮНЕСКО. На території парку росте понад 200 видів цінних лікарських рослин, 40 з яких включено до Червоної Книги України.
Національний природний парк "Синевир" створено в 1989 році у верхів’ях річки Тереблі. Тут на площі 40,4 тис. га збереглися праліси і високогірні луки, де охороняються близько 100 видів рідкісних та зникаючих рослин. У парку охороняються благородний олень, бурий ведмідь, рись, глухар, форель, плямиста саламандра.
[ред.] Клімат
У Закарпатті панує помірно-континентальний клімат. Улітку середня температура повітря становить +21°С, а взимку -4°С. У краї виявлено понад 360 родовищ та джерел цілющих природних мінеральних вод. Рельєф, географічне розташування, ліси, мінеральні води, помірно-континентальний клімат, багатовікові традиції та самобутня культура багатонаціонального населення краю у комплексі створюють унікальний рекреаційний і соціальний потенціал, на основі якого існує і має перспективу поступового розвитку санаторно-оздоровчий комплекс світового рівня.
[ред.] Адміністративно-територіальний устрій
За адміністративно-територіальним устроєм Закарпаття поділяється на 13 районів і 5 міст обласного підпорядкування. Адміністративне управління здійснюють 11 міських, 19 селищних та 307 сільських рад. За останні 10 років в адміністративно-територіальному устрої області сталися суттєві зміни. Надано статус сільських населених пунктів 8 селищам міського типу: Колочава, Майдан – Міжгірського району, Ільниця, Довге – Іршавського, Тур'ї Ремети - Перечинського, Поляна - Свалявського, Нижні Ворота - Воловецького та Богдан - Рахівського районів.
Постановами Верховної Ради України в 1998 році м. Хуст, а в 2001 році м. Берегове віднесено до міст обласного значення, з підпорядкуванням Хустській міській раді сіл Зарічне, Кіреші, Чертіж та Берегівській - села Затишне. За зазначений період утворено 31 сільську раду та відновлено раніше об'єднаних і ліквідованих 9 сільських поселень. Певні зміни відбулися в перейменуванні сільських рад та сільських поселень. На території щільного проживання населення угорської національності повернуто історичні назви 38 селам у Берегівському, Виноградівському, Мукачівському та Ужгородському районах. Проведено також уточнення назв 80 сільських поселень. Область налічує 11 міст, 19 селищ міського типу, 579 сіл.
[ред.] Демографія
Закарпаття серед регіонів країни, за чисельністю населення знаходиться на 19 місці. У загальній чисельності населення України на область припадає 2,6 %. Серед інших регіонів меншими по чисельності, за даними Всеукраїнського перепису населення є Волинська (1066,6), Кіровоградська (1128,7), Рівненська (1173,1), Тернопільська (1142,0), Херсонська (1173,7), Чернівецька (922,7) тис.осіб.
Чисельність населення області за 50 років змінювалася по-різному. Значне її збільшення спостерігалось у 1950-60 роках, коли природний приріст населення становив у середньому 13,6 тис. осіб. Упродовж послідуючих років збільшення продовжувалося, проте вже простежувалася тенденція до зменшення загального приросту. У 1995 році на Закарпатті вперше зафіксовано зменшення чисельності населення, яке за 7 років склало 30,4 тис. осіб. Скорочення чисельності населення відбулося за рахунок міських жителів — на 47,1 тис., в той час як у сільській місцевості чисельність населення за цей період збільшилася на 16,7 тис. осіб.
Переважна більшість жителів області — 62,9 % проживає в сільській місцевості. Чисельність населення одного села на Закарпатті в середньому становить 1,4 тисячі осіб (середній показник в Україні — 1,7 тис.). Найбільшим за чисельністю населення не тільки в області, а і в Україні є Тячівський район, на території якого проживає 13,7 % мешканців краю. Найменший — Воловецький район, чисельність якого становить 2,1 % загальнообласної.
П'ята частина населення проживає в 192 населених пунктах області, які мають статус гірських. Область є багатонаціональною. Основним і корінним населенням є українці (80.5 %) [1]. Проживають також угорці (12.1 %), румуни (2.6 %), росіяни (2.5 %), цигани (1.1 %), словаки (0.5 %), німці (0.3 %), всього понад 30 національностей. Згідно останнього перепису населення (2001 рік) 10,100 людей (0.8 %), назвали себе русинами [2].
[ред.] Економія і господарство
В умовах реформування економічних відносин акцент робиться на розвиток пріоритетних галузей господарювання - лісова та деревообробна промисловість, легка і харчова галузі, розвиток прикордонного співробітництва, рекреації й туризму тощо. Основна увага приділяється подальшій структурній перебудові всього народногосподарського комплексу, залученню в економіку вітчизняних та зарубіжних інвестицій, розвитку малого і середнього бізнесу, ефективному використанню природноресурсного потенціалу. Область є серед лідерів в Україні за часткою вкладених на кожного її жителя інвестицій.
Закарпатська область відома як один з найпрестижніших куточків лікування та відпочинку людей. Розвинута мережа санаторно-курортних комплексів, туристичних баз, унікальні мінеральні джерела та термальні води, понад 400 видів яких уже досліджено, а також краса карпатської природи приваблюють туристів та відпочиваючих у будь-яку пору. Санаторії, будинки відпочинку і пансіонати області одночасно можуть приймати до 4000 відпочиваючих. Природні ресурси (корисні копалини): розвідано понад 30 видів корисних копалин, представлених 150 родовищами. Це, зокрема, нетрадиційні для держави поліметали, перліти, цеоліти, ліпарити, поклади баритових руд, каоліну та інших. Здійснюється видобуток кам’яної солі, мармурового вапняку, доломіту, тощо. Рекреаційні ресурси області становлять 5,2% об’ємного і 5,1% вартісного потенціалу природних ресурсів рекреації України. В їх комплексі 75 розвіданих і 38 занесених до Кадастру мінвод України типів мінеральних вод з дебітом 3,3 тис. м3 на добу, які є унікальними і відповідають водам типу ”Есентуки”, ”Боржомі” і за своїм хімічсним складом і лікувальними властивостями не поступаються відомим водам Кавказу, Чехії, Польщі та Франції.
[ред.] Культура
Закарпаття - це край, який дав Україні чимало чудових вчених, талановитих художників та майстрів сцени. Область традиційно вважається базовою в організації та проведенні багатьох міжнародних і всеукраїнських наукових, мистецьких форумів. Тут функціонують 4 державні вузи з вищою формою акредитації, впорядковано цілу мережу загальноосвітніх шкіл з врахуванням інтересів та духовних потреб представників національних меншин, створено 9 навчальних закладів нового типу. Діють 5 професійних театрів, 659 клубних установ та центрів дозвілля, 4 музеї, обласна філармонія.
[ред.] Дивись також
[ред.] Ресурси Інтернет
- Закарпатська ОДА
- Закарпатський інформаційний портал
- Закарпатський регіональний туристичний портал
- Westportal
- Верховина
- Атлас
- Туристичне Закарпаття
- Закарпаття
 |
Закарпатська область |
||
|---|---|---|---|
| Райони | Берегівський · Великоберезнянський · Виноградівський · Воловецький · Іршавський · Міжгірський · Мукачівський · Перечинський · Рахівський · Свалявський · Тячівський · Ужгородський · Хустський | ||
| Міста обласного значення | Берегове · Мукачеве · Ужгород · Хуст · Чоп | ||
 |
Україна |
||
|---|---|---|---|
| Автономна республіка: | Крим | ||
| Міста державного значення: | Київ • Севастополь | ||
| Області: | Вінницька • Волинська • Дніпропетровська • Донецька • Житомирська • Закарпатська • Запорізька • Івано-Франківська • Київська • Кіровоградська • Луганська • Львівська • Миколаївська • Одеська • Полтавська • Рівненська • Сумська • Тернопільська • Харківська • Херсонська • Хмельницька • Черкаська • Чернівецька • Чернігівська | ||
