Каролінґи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Каролінґи (лат. Carolingi, фр. Carolingiens) — королевська династія у державах франків.

Каролінґи були династієй голів палаців (мажордомів), затим франкських королів.

Каролінґи успадкували владу від Меровінґів і продовжували управляти в деяких королівствах до 987. Ім'я Каролінґів прийшло від Карла Мартела (лат. Carolus Martellus), хто переміг маврів в битві при Турі в 732. Найвидатніший член династії - Карл Великий, (лат. Carolus Magnus), хто був коронованим імператором в 800.

Династія звичайно розглядається як заснована Арнулфом (Arnulf), впливовим єпископом Меца на початку 7^го сторіччя. Його син Ансежісел (Ansegisel) оженився на Святий Беггі (Saint Begga), дочці голови палацу Австразії Пепіна Ланденського (Pepin Landen). Їхним сином був Пепін Херістальський (Pepin Heristal), також голова палацу Австразії. Від дідів Пепіна династія одержує свої раніші імена: Арнулфінги (Arnulfing) або Пепініди (Pippinid). Пепін Херістальський завоював Невстрію (Neustria) в Битві при Тертрі (Tertry) в 687 і обрав владу Арнулфінгів над всіма франками. Пепіна наслідував його син Карл Мартел як голова палацу, який в свою чергу був батьком Пепіна Короткого. Пепін короткий став королем в 751 році з підтримкою франкських дворян і римського Папи Захарія (Zachary). Останнього короля династії Меровінґів, Хілдеріка III (Childeric III) було пострижено і заслано в монастир. Карл Великий, син Пепіна, став королем франків в 768 і був коронованим на імператора римським Папою Левом III в 800. Його син, Людовик I Благочестивий, був його єдиним наступником, але по смерті Людовика послідували три роки громадянської війни між його синами: Лотарем I , Людовиком II Німецьким і Карлом II Лисим.

Після розділення імперії між трьома онуками Карла Великого згідно з Верденським Договором 843, Каролінґи спочатку продовжували тримати трон у всіх трьох країнах, які були створені: Західній Франкії, Середній Франкії і Східній Франкії:

• У Західній Франкії, яка становилась Францією, вони продовжували бути правлячою династією поки Капетинґи не одержали трон в 987.
• У Середній Франкії, яка становилось королівствами Лотарінгія, Прованс і Ломбардія, сім'я правила до 875, але подальше розділення відбувалося згідно з Меерсеенським Договором 870 року.
• У Східній Франкії, ядрі пізнішіх Німеччини і Священної Римської Імперії, Каролінґи керували до смерті Людовика IV Дитини в 911. Герцоги племінних герцогств прийняли Саксонську династію, яка звалась Оттоніани (Ottonians) або Людольфінґери (Liudolfinger), які свідомо виставляли себе як наступники Каролінґів.