Ключ (музика)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ключ — знак на початку нотного рядку, що вказує розташування нот на нотному стані.
Ключ умовно позначає розміщення однієї з нот, відносно якої відраховується місцеположення всіх інших нот. По цьому признаку розрізняють три типи ключів —
- ключі "до"
- ключі "фа"
- ключі "соль"
Написання цих ключів походить відповідно від латинських літер "C", "F", "G", які позначають звуки відповідної їм висоти. (Див. алфавіт музичний)
[ред.] Ключ «соль»
Походить від латинської літери G, що позначає ноту «соль». Центральна загогулина ключа показує розміщення ноти «соль» першої октави.
- Скрипковий ключ
Скрипковий — найрозповсюдженіший з усіх ключів. Він розміщує «соль» першої октави на другу знизу лінійку нотного стану.
У скрипковому ключі пишуться ноти для скрипки (звідси назва), більшості дерев'яних духових музичних інструментів, частини мідних духових, ударних з визначеною висотою звука та, в більшості випадків, партія правої руки фортепіано. Також у скрипковому ключі записуються жіночі вокальні партії та тенорові; останні виконуються октавою нижче написаного.
- Старофранцузький ключ
Використовувався у Франції в 17—18 ст. (період бароко) в музиці для скрипки та флейты. Розміщує «соль» першої октави на нижню лінійку нотоносцю.
[ред.] Ключ «фа»
Походить від латинськой літери F, що позначає ноту «фа». Загогулина та дві точки (що походять від двох перекладок літери F) оточують лінійку, на яку поміщається нота «фа» малої октави.
- Басовий ключ
Другий за розповсюдженістю ключ після скрипкового. Розміщує «фа» малої октави на другу зверху лінійку нотного стану. Цим ключом користуються інструменти з низьким звучанням: фагот, більшою частиною віолончель, партія лівої руки фортепіано і т. д. Вокальная музика для басу і баритону також пишеться обычно в басовом ключе. Партія контрабасу, записана в басовому ключе, виконується на октаву нижче.
- Баритоновий ключ розміщує «фа» малої октави на третій лінійці нотного стану.
- Басопрофундовий, — найнижчий ключ, розміщує «фа» на верхню лінійку.
[ред.] Ключ «до»
Походить від латинськой літери C, що позначає «до». Середня частина ключа між двома загогулинами визначає положення «до» першої октави.
- Альтовий ключ
Альтовий ключ розміщує «до» першої октави на середню лінійку. В альтовому ключі пишуться партії для альтів та тромбонів, іноді вокальні партії.
- Теноровий ключ
Розміщує «до» першої октавы на вторую сверху линейку. Используется иногда для фаготов, виолончелей и тромбонов.
- Меццо-сопрановый ключ розміщує «до» першої октави на другу знизу лінійку;
- Сопрановий, або дискантовий ключ — на нижню линейку;
- Баритоновий «до» — на верхню лінійку. Ноти в цьому ключі співпадають з нотами в баритоновому ключі «фа».
