Ковель
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Ковель | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Основні дані | |||||
| Регіон: | Волинська область | ||||
| Район/міськрада: | Ковельська міськрада | ||||
| Засноване/перша згадка: | 14 століття, перша писемна згадка — 1310 | ||||
| Населення | 66 400 | ||||
| Площа: | 47,3 км² | ||||
| Поштові індекси: | 45000 - 45008 | ||||
| Телефонний код: | +380-3352 | ||||
| Географічні координати: | 51°13' пн.ш. 24°43' сх.д. | ||||
| День міста | 06 Липня (річниця визволення від фашистів/ Івана Купала) | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | {{{станція}}} | ||||
| До обл.центру: - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
— км — км — км |
||||
| До Києва: - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
— км — км — км |
||||
| Міська влада | |||||
| Веб-сторінка: | http://www.kovel.osp.com.ua/ | ||||
| Міський голова: | Сергій Кошарук | ||||
Ковель - мiсто обласного значення в Волинській області, райцентр Ковельського району. Населення 66,4 тис. мешканців (2005). Це місто розташоване на обох берегах р. Турії, на низькій рівнині. З півночі воно обмежене лугами і болотами, а з півдня до нього примикають піски та ліси.
[ред.] Історія
Археологічні розкопки показують що стародавні поселення на території Ковеля утримували камінне знаряддя, списи з бронзовими наконечниками, та римські монети. В "старому місті" було знайдено декілька видовбаних колод — трун, в яких лежали кістяки, а на високому березі знайшлася кераміка з 12-14 століття. Легенда також повідомляє, що на місці, де зараз Ковель, стояла колись невеличка кузня та декілька хат. Першим поселенцем цього села був коваль, від кого і саме село дістало свою назву.
Див. Легенда про заснування Ковеля
Поселення Ковлє виникло в часи військових походів Данило Галицкого 1238-40 рр. Перша письмова згадка про це село відноситься до 1310 р., а наприкінці 15 століття Ковлє було подароване князю Михайлу Сангушковичу королем Олександром.
24 грудня 1518 р. у Бресті, король Сигізмунд І надав Ковелю титул міста на Магдебурзькому праві. Він також дозволив улаштовувати там дві ярмарки кожного року - на свято Воздвиження Хреста Господня, та на четвертий день Різдва Христова. У 1536 році Ковель перейшов до королеви Бони. На той час місто мало уже багато населення. Там також знаходилася "Митна комора".
В 16 столітті у Ковелі був кравецький цех, а також пекарський, гарбарський, шаповальський, панчошний, мясницький і кушнірський. Завдяки розвиткові ремісництва та торгівлі, місто швидко розвинулося. Про це свідчить і Ковельська волость, до якої належали два містечка - Жижва і Миляновичі, та села - Гриновичі, Шайно, Хотешів, Куйно, Красна Воля, Мощане, Дубова, 0блапи, Вербка, Гойшино, Бахова, Скулин і багато інших.
4 червня 1564 р. Ковель зі своєю волостю переходить до Андрія Курбського - князя із Росії, з вимогою що той має дотримуватися литовського статусу і місцевих законів, а також не порушувати прав ковельських міщан. Коли князь Курбський помер, його тіло було поховано в церкві св. Миколая в с. Вербці. По проведених у 1848 р. археологічних дослідах, членами Київської Археологічної Комісії не було найдено ані кісток, ані труни Курбського.
В першій половині 16 століття у Ковелі існувала школа, де учитель отримував "третій гріш" (зарплату) від місцевих церковних треб. Був у цьому місті також притулок для пристарілих та бідних. У Ковелі знаходилося декілька дерев'яних православних церков - Воскресенська, Благовіщенська та інші.
В 17 столітті і напочатку 18-го, Ковель починає занепадати і польські королі віддають це місто в оренду, як свою власність. Так у 1770 р. отримав Ковель Дмитро Яблоновський за 18,000 золот і 24 гроша. Після двох років, Ковель переходить до краківського воєводи - Вацлава Жевуського.
Так наближається 1795 р., коли ціла Волинь, а з нею і Ковель відходять до Росії. Це місто було оголошено "уездным городом Волынской губернии". Число населення міста з року на рік зменшується, життя завмирає, так що в 1863 р. це колись велике і торговельне місто зі всіма пригородами нараховує ледве 37,644 жителів.
Мало кому відома подорож Тараса Шевченка по Волині, і перебування його в Ковелі у 1846 р. Цей поет змалював багато пам'ятних будиків, могил, та зібрав багато народних оповіданнь, пісень і казок. Про цю подорож по Волині Шевченко написав у творі "Варнак".
У першій поовині 19 століття ковельські міщани, з браку заробітків, кидали центр міста - займались рільництвом і городництвом. Але все-таки, бурхливий розвиток міста випав на другу половину XIX століття, чому сприяло прокладення через Ковель залізниці Брест-Київ. Символом міста, як міста залізничників, став вокзал, збудований 1907 року за проектом відомого українського архітектора О.Вербицького.
В той час зросла продуктивність і торгівля. Статистика 1893 р. нараховує в Ковелі 15,116 людей, шляхти - 696, міщан - 13,032 та селян - 1,266. Православних церков було 4, костелів - 1, синагог - 1, єврейських домів молитви - 7. У місті Ковелі було також дві школи - одна хлоп'яча, друга дівоча; дві лікарні, вісім лікарів і дві аптеки. Крім того був один єврейський притулок для дітей, 1 друкарня, 2 фотостудії. Міські доходи того ж року нараховували 41,122 руб. Зареєстрованих ремісників було 384, робітників - 269, челядників - 75. Торговельних свідоцтв було видано 1,097, крамниць нараховувалося 194.
Головним предметом торгівлі у Ковелі було дерево, яке сплавляли рікою Турією до Гданська. Ця торгівля привела до винищення великих просторів лісу, збагачуючи шляхту, місцеве населення і купців.
