Коефіцієнт корисної дії
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Коефіцієнт корисної дії - відношення виконаної роботи до загальних енергетичних затрат на її виконання.
Коефіцієнт корисної дії - безрозмірна велична, яка вимірюється у відсотках. Він є важливою характеристикою машин та двигунів.
При виконанні будь-якої корисної роботи, частина зусиль витрачається на подолання опору й втрачається, переходячи у тепло. Будь-яка машина, будь-який пристрій із рухомими деталями повинні долати тертя. Проходження електричного струму через провідник теж супроводжується нагріванням провідника, при цьому втрачається частина корисної енергії.
[ред.] Коефіцієнт корисної дії теплових двигунів
Коефіцієнт корисної дії — у термодинаміці, величина для теплового двигуна, що характеризує частку теплової енергії перетворену у енергію механічну.
де ΔQH — теплота передана системі від нагрівача, ΔQC — частина теплоти системи, віддана холодильнику.
Другий закон термодинаміки стверджує, що теплота жодним чином не може бути перетворена у механічну роботу повністю, обмежуючи таким чином величину коефіцієнту корисної дії.
Максимальний коефіцієнт корисної дії досягається в циклі Карно.
