Лашамбоді П'єр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

П'єр Лашамбоді (франц. Pierre Lachambeaudie, 1807—†1872) — французький байкар, уродився року 1807; син убогого селянина, він був спершу бухгалтером у одному торговельному домі в Ліоні, його перша літературна проба, збірка віршів під заголовком „Essais poetiques" ' (1829) не мала поводження. Пізніше він дістав посаду при залізниці й рівночасно редагував „Echos de Loire" "; жив він нужденно, а до того ще подеколи терпів від психічної хвороби. Літературну славу дали йому його байки, його „Fables populaires" 3 мали величезний успіх і відразу дали йому й славу, й матеріальне забезпечення. По пригодах 1848 року мусив винестися з Франції і довго жив у Брюсселі. Умер біля Парижа року 1872. Пізніші його твори „Fables et poesies diverses"4 (1839), „Fleurs de Villemomble" 5 (1861), „Fables et poesies nouvel-les" 6 (1865), „Prose et vers" 7 (1867). В своїх байках Лашамбоді виявляє великий демократизм і гарячу любов до простого народу. Мораль його байок не завжди випливає з цілої картини, намальованої в байці, але вона завжди високо гуманна і часто має політично-соціальний характер. Мова Лашамбоді проста і поважна і часто підноситься до пафосу. Оригінальність і висока вартість байок Лашамбоді ставить його поруч із найбільшими байкарями Франції — Лафонтеном і Флоріаном. Академія Французька двічі увінчувала байки Лашамбоді, але в нашій літературі він цілком невідомий.

Перша збірка байок П.Лашамбоді вийшла в 1839 р.