Лубни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Герб	Карта

Основні дані
Дата заснування:	988 р.
Площа:	29.93 км²
Населення:	52600 чол.
Шільність населення:	1757 чол./км²
Висота:	158 м. над рівнем моря
Поштовий індекс:	37500
Тел. код:	05361
Географічні координати:	50” 0´ пн. шир. 33” 1´ сх. довг.
Поділ міста:	8 мікрорайонів
Адреса міської влади
Веб-сторінка:	http://lubny.co.ua
E-Mail:
Політика
Мер:

Лубни́ (дорадянська назва - Лубні) – місто обласного підпорядкування (з 1972 року) і районний центр Лубенського району Полтавської області.

[ред.] Історія

Це одне з найстаріших поселень на Полтавщині.

Місто засноване Великим князем Київським Володимиром Святославичем в 988 році як одна з фортець Посульської оборонної лінії для захисту південних кордонів Київської Русі від степових нападників. Спочатку це була невелика дерев'яна (луб'яна) фортеця над Сулою (в районі урочища «Верхній Вал»).

У 1239 році Лубни зруйнувала татаро-монгольська орда, але дякуючи багатій природі - лісам, болотам, рікам (Сула, Вільшанка, Луб'янка, Кам'яний потік та ін.) населення не було повністю винищене і місто продовжувало існувати.

З часом місто розвивалося - вже у 15-16 ст. воно мало Магдебурзьке право, свою печатку й герб. Місто знаходилося під управлінням магнатів Вишневецьких. Тут був збудований один з кращих в Європі замок Яреми Вишневецького.

У 1596 році в урочищі Солониця під Лубнами відбулася остання битва селян та козаків під проводом Северина Наливайка з поляками.

Поряд з містом, за фінансової підтримки Раїни Вишневецької , у 1619 році було засновано православний Лубенський (Мгарський) Спасо-Преображенський монастир, у якому освячувались всі гетьмани України.

У 30-ті роки 15 cтоліття Лубни стають центром могутніх селянсько-козацьких повстань Карпа Скидана, Павла Бута, Кизима і Кизименка, Якова Остряниці.

У 1648-1781 рр. Лубни – центр Лубенського полку.

В роки Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького відзначився Лубенський козацький полк.

Головною святинею краю були нетлінні мощі Костянтинопольського патріарха Афанасія ІІІ Пателарія, похованого у Мгарському монастирі в 1654 році.

З 1709 році в місті діяли одна з перших в Україні польова аптека і ботанічні сади для розведення і використання лікарських рослин засновані по вказівці царя Петра І.

До Полтавської битви 1709 року місто було найбільшим на теренах сучасної Полтавської обл.

З 1781 року Лубни – місто Київського намісництва, пізніше – центр Лубенського повіту Полтавської губернії.

Промисловий розвиток міста прискорився після того, як через нього пройшла залізниця (1901).

Назавжди увійшли у вітчизняну історію "Лубенська республіка" 1905 року та видана в цьому ж році в Лубнах перша в царській Росії газета українською мовою "Хлібороб" на Лівобережній Україні. Сповнені трагізму події національної і соціальної революції та громадянської війни, перших радянських п'ятирічок.

За радянських часів Лубни – центр Лубенського округу (потім району Полтавської області).

У роки Великої Вітчизняної війни за мужність і відвагу, виявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками, 14 лубенців удостоєні звання героя Радянського Союзу, ще троє стали повними кавалерами орденів Солдатської Слави. У 1941-1943 рр. у місті діяли підпільні антифашистські організації.

Лубни - місто визначних культурних традицій, яке свого часу вважалося "духовною столицею краю, Афінами Полтавської губернії".

[ред.] Сучасні Лубни

Залізничний вокзал

Сьогодні Лубни – значний промисловий і культурний центр. Найбільші підприємства: заводи “Лічмаш”, “Лубнифарм”, “Автомаш”, м'ясокомбінат, молокозавод, заводи “Комсомолець” та “Шліфверст” (колишній “Комунар”), меблевий комбінат, хлібозавод.

У місті виробляють 45 видів морозива, лубенський хліб відомий в усій Україні.

Навчальні заклади: 10 загальноосвітніх, технікуми: лісовий та бухгалтерського обліку; техшкола Південної залізниці, художня і спортивна школи, медучилище, музична школа.

Місто має свою футбольну команду “Ніка”. Виходить газета “Вісник”.

Є галерея мистецтв, краєзнавчий музей, кінотеатр “Київська Русь”, міський Будинок кудьтури.

Місто вважається "літературною столицею області".

День мiста - 18 вересня

[ред.] Поділ міста

З 2000 року 53-тисячні Лубни поділені на 8 мікрорайонів. Кожним мікрорайоном керує спеціально призначений секретар з числа співробітників міськвиконкому. Разом із дільничними міліціонерами та працівниками житлово-комунальної служби секретар намагається оперативно вирішувати проблеми городян, які звертаються по допомогу.

[ред.] Історичні пам'ятки

Мгарський Спасо-Преображенський чоловічий монастир (заснований 1619 року)
храм Різдва Богородиці
Троїцька церква на Нижньому Валу
будинок Єпархіального училища (нині школа №10)

[ред.] Видатні люди

Анна Керн
Академік Олександр Шліхтер

[ред.] Інформаційний простір м. Лубни

ВІД КИЄВА ДО ЛУБЕН…

	Полтавська область

Райони	Великобагачанський • Гадяцький • Глобинський • Гребінківський • Диканський • Зіньківський • Карлівський • Кобеляцький • Козельщинський • Котелевський • Кременчуцький • Лохвицький • Лубенський • Машівський • Миргородський • Новосанжарський • Оржицький • Пирятинський • Полтавський • Решетилівський • Семенівський • Хорольський • Чорнухинський • Чутівський • Шишацький
Міста обласного значення	Комсомольськ • Кременчук • Лубни • Миргород • Полтава