Лубни
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Герб | Карта |
---|---|
![]() |
|
Основні дані | |
Дата заснування: | 988 р. |
Площа: | 29.93 км² |
Населення: | 52600 чол. |
Шільність населення: | 1757 чол./км² |
Висота: | 158 м. над рівнем моря |
Поштовий індекс: | 37500 |
Тел. код: | 05361 |
Географічні координати: |
50” 0´ пн. шир. 33” 1´ сх. довг. |
Поділ міста: | 8 мікрорайонів |
Адреса міської влади |
|
Веб-сторінка: | http://lubny.co.ua |
E-Mail: | |
Політика | |
Мер: |
Лубни́ (дорадянська назва - Лубні) – місто обласного підпорядкування (з 1972 року) і районний центр Лубенського району Полтавської області.
Зміст |
[ред.] Історія
Це одне з найстаріших поселень на Полтавщині.
Місто засноване Великим князем Київським Володимиром Святославичем в 988 році як одна з фортець Посульської оборонної лінії для захисту південних кордонів Київської Русі від степових нападників. Спочатку це була невелика дерев'яна (луб'яна) фортеця над Сулою (в районі урочища «Верхній Вал»).
У 1239 році Лубни зруйнувала татаро-монгольська орда, але дякуючи багатій природі - лісам, болотам, рікам (Сула, Вільшанка, Луб'янка, Кам'яний потік та ін.) населення не було повністю винищене і місто продовжувало існувати.
З часом місто розвивалося - вже у 15-16 ст. воно мало Магдебурзьке право, свою печатку й герб. Місто знаходилося під управлінням магнатів Вишневецьких. Тут був збудований один з кращих в Європі замок Яреми Вишневецького.
У 1596 році в урочищі Солониця під Лубнами відбулася остання битва селян та козаків під проводом Северина Наливайка з поляками.
Поряд з містом, за фінансової підтримки Раїни Вишневецької , у 1619 році було засновано православний Лубенський (Мгарський) Спасо-Преображенський монастир, у якому освячувались всі гетьмани України.
У 30-ті роки 15 cтоліття Лубни стають центром могутніх селянсько-козацьких повстань Карпа Скидана, Павла Бута, Кизима і Кизименка, Якова Остряниці.
У 1648-1781 рр. Лубни – центр Лубенського полку.
В роки Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького відзначився Лубенський козацький полк.
Головною святинею краю були нетлінні мощі Костянтинопольського патріарха Афанасія ІІІ Пателарія, похованого у Мгарському монастирі в 1654 році.
З 1709 році в місті діяли одна з перших в Україні польова аптека і ботанічні сади для розведення і використання лікарських рослин засновані по вказівці царя Петра І.
До Полтавської битви 1709 року місто було найбільшим на теренах сучасної Полтавської обл.
З 1781 року Лубни – місто Київського намісництва, пізніше – центр Лубенського повіту Полтавської губернії.
Промисловий розвиток міста прискорився після того, як через нього пройшла залізниця (1901).
Назавжди увійшли у вітчизняну історію "Лубенська республіка" 1905 року та видана в цьому ж році в Лубнах перша в царській Росії газета українською мовою "Хлібороб" на Лівобережній Україні. Сповнені трагізму події національної і соціальної революції та громадянської війни, перших радянських п'ятирічок.
За радянських часів Лубни – центр Лубенського округу (потім району Полтавської області).
У роки Великої Вітчизняної війни за мужність і відвагу, виявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками, 14 лубенців удостоєні звання героя Радянського Союзу, ще троє стали повними кавалерами орденів Солдатської Слави. У 1941-1943 рр. у місті діяли підпільні антифашистські організації.
Лубни - місто визначних культурних традицій, яке свого часу вважалося "духовною столицею краю, Афінами Полтавської губернії".
[ред.] Сучасні Лубни
Сьогодні Лубни – значний промисловий і культурний центр. Найбільші підприємства: заводи “Лічмаш”, “Лубнифарм”, “Автомаш”, м'ясокомбінат, молокозавод, заводи “Комсомолець” та “Шліфверст” (колишній “Комунар”), меблевий комбінат, хлібозавод.
У місті виробляють 45 видів морозива, лубенський хліб відомий в усій Україні.
Навчальні заклади: 10 загальноосвітніх, технікуми: лісовий та бухгалтерського обліку; техшкола Південної залізниці, художня і спортивна школи, медучилище, музична школа.
Місто має свою футбольну команду “Ніка”. Виходить газета “Вісник”.
Є галерея мистецтв, краєзнавчий музей, кінотеатр “Київська Русь”, міський Будинок кудьтури.
Місто вважається "літературною столицею області".
День мiста - 18 вересня
[ред.] Поділ міста
З 2000 року 53-тисячні Лубни поділені на 8 мікрорайонів. Кожним мікрорайоном керує спеціально призначений секретар з числа співробітників міськвиконкому. Разом із дільничними міліціонерами та працівниками житлово-комунальної служби секретар намагається оперативно вирішувати проблеми городян, які звертаються по допомогу.
[ред.] Історичні пам'ятки
- Мгарський Спасо-Преображенський чоловічий монастир (заснований 1619 року)
- храм Різдва Богородиці
- Троїцька церква на Нижньому Валу
- будинок Єпархіального училища (нині школа №10)
[ред.] Видатні люди
- Анна Керн
- Академік Олександр Шліхтер
[ред.] Інформаційний простір м. Лубни
- Лубенський інформаційний портал
- Станція Лубни Південної залізниці
- ВАТ "Шліфверст"
- ВАТ "Комсомолець"
- ВАТ "Лубнифарм"
- Офіційний сайт міста Лубни
- Управління МВС України на Південній залізниці - Лінійний відділ на станції "Лубни"
- Агентство муніципального розвитку м. Лубни
![]() |
|||
---|---|---|---|
Райони | Великобагачанський • Гадяцький • Глобинський • Гребінківський • Диканський • Зіньківський • Карлівський • Кобеляцький • Козельщинський • Котелевський • Кременчуцький • Лохвицький • Лубенський • Машівський • Миргородський • Новосанжарський • Оржицький • Пирятинський • Полтавський • Решетилівський • Семенівський • Хорольський • Чорнухинський • Чутівський • Шишацький | ||
Міста обласного значення | Комсомольськ • Кременчук • Лубни • Миргород • Полтава |