Маврикій (імператор)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цей термін має також інші значення

Монети із зображенням імператора Маврикія

Маври́кій - (539, Кападокія - 27.11.602) - вiзaнтiйcький імператор (582-602) з династії Юстиніанів.

В 579 р. був головним воєначальником в азіатських провінціях імперії; в 582 р. зробився зятем імператора Тіверія ІІ й слідом за тим його спадкоємцем. Чесний і освічений, він своїми реформами у війську й бажанням зменшити витрати по армії збудив невдоволення солдатів, що виразилося в 588 р. у великому заколоті, який дуже складно вдалося придушити. Перську війну, заповідану йому його попередником, М. вдалося закінчити завдяки смутам у Персії, що змусили Хоcроя ІІ звернутися по допомогу до Візантії. У 591 уклав вигідний мир з Персією, за яким до Візантії відійшла частина Вірменії.

В 583 р. авари відняли в М. кілька дунайських фортець, в 586-587 рр. дійшли до Адріанополя; постраждав від варварів навіть Пелопонес. В 593 р. Пріск, кращий полководець М., після ряду перемог над аварами перейшов через Дунай, у нинішню Валахію, але в 595 р. імператор, що не довіряв Пріску, замінив його своїм братом Петром, при якому знову почалися невдачі й авари разом зі слов'янами осадили Фесалоніки. В 598 р. Пріск знову повернув щастя імператорській зброї. В 600 р. з аварами укладений був мир, за якім Дунай був призначений границею імперії; в 601 р. візантійці дійшли до Тиси й в 602 р. вдало билися зі слов'янами у Валахії. В 601-602 союзниками візантійських військ, які воювали на Балканах під командуванням брата М. Петра, проти аварів виступали анти.

Маврикій бажав, щоб військо його перезимувало у ворожій землі, але це поновлення стародавніх римських традицій викликало нове, згубне для імператора, збурювання солдатів. На чолі армії став грубий центуріон Фока, що направився до Константинополя; зелена партія цирку, що ненавиділа М., дала заколотникам безперешкодний вхід у столицю. 23 листопада 602 р. узурпатор був коронований імператорською короною, а через кілька днів M. по його наказу був убитий разом зі своїми синами й братами.

Протягом всього правління М. стримував наступ на імперію слов'ян, аварів, лангобардів, персів. Внутрішня політика Маврикія вела до децентралізації імперії, а його заповіт (597) передбачав поділ держави між його синами. М. прагнув послабити вплив Папи Римського Георгія І на візантійські справи, домагався надання Константинопольському Патріарху титулу вселенського. Маврикієві іноді приписують т. зв. “Стратегікон” (рубіж 6-7 ст.) - твір, в якому містяться цікаві дані про військову справу у Візантії, а також про побут, суспільний лад, військову справу у антів, аварів, персів.