Млинарство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Млина́рство — одна з найважливіших галузей харчова харчової промисловості, яка переробляє зерно на борошно та крупи.

На Україні ще з неоліту для розмелювання зерна на борошно або для одержання круп вживали зернотерки. Перші водяні млини відомі з кінця 13 ст., але аж до кінця 16 ст. їх було мало і назагал борошно мололи далі на жорнах (крім дрібних ручних, також більших, що оберталися силою коней або волів). З 16 ст. відомі й вітряні млини (найбільше на Волині). Особливо сильно М. Розвинулося за Гетьманщини. Майже в кожному селі були млини, які звичайно обертала вода, загачена з малої річки, чи струмка. Потужність млинів вимірювалася кількістю кіл (від 1 до 12, а іноді й більше). В той час млини не тільки переробляли зерно на борошно, товкли просо, а й нерідко використовувались для інших виробництв (валюшні для валяння сукна, різання дров, виробництва паперу, пороху тощо). Млини належали землевласникам (напр., Ярема Вишневецький мав понад 420 млинових кіл) і козацькій старшині.