Монооксид азоту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Монооксид азоту, NO — безбарвний газ з дуже низькою темтературою кипіння (—151,8°С) і температурою плавлення (—163,6°С). У воді розчиняється важко: при звичайній температурі лише близько 5 см3 в 100 г води. Монооксид азоту належить до несолетвірних оксидів: ні з водою, ні з основами, ні з кислотами він не реагує.

Найбільш характерною властивістю монооксиду азоту є його здатність дуже легко сполучатися при звичайних умовах з киснем повітря з утворенням діоксиду азоту:

• 2NO + O₂ = 2NO₂

Ця реакція має величезне значення при виробництві нітратної кислоти.

В лабораторіях монооксид азоту звичайно добувають взаємодією розведеної нітратної кислоти з міддю при деякому нагріванні за реакцією:

• 3Cu + 2HNO₃ + 6HNO₃ = 3Cu(NO₃)2 + 2NO + 4H₂O

У промисловості монооксид азоту одержують у великих кількостях (для виробництва нітратної кислоти) каталітичним окисленням амоніаку.

[ред.] Література

• Ф. А. Деркач "Хімія" Л. 1968