Остер

Остер — місто районного значення Козелецького району Чернігівської області, розташовано на лівому березі Десни при впадінні в неї ріки Остер. Населення —- 7,1 тис. меш. (2005).

[ред.] Історія

Вперше згадується в літописі під 1098 як місто “на Въстри”. Засновано великим князем київським Володимиром Мономахом під назвою Городець (пізніше місто перейшло до його сина - князя Юрія Долгорукого —- засновника Москви).

«Въ лєто 6606 (1098) заложи Володимєр на Въстри Црквь жє при нєм стаго Михаила каменну, а вєрхъ ся дрєвомъ нарублєнъ» (Повість временних літ). Остер був фортецею Переяславського князівства для захисту Київської Русі від половців, у 1240 році зруйнований монголо-татарами. Згодом тут виникло поселення, яке звалося Старим Остром, або Старогородкою. На початку XIV століття ближче до Десни виросло нове поселення під назвою Остер. З 1356 Остер —- під владою Великого князівства Литовського, а після Люблінської унії 1569 —- Польщі. Визволений 1648 р., Остер став сотенним містечком переяславського полку. З 1654 Остер —- у складі Російської держави. Містечку були надані магдебурзьке право (1662) та герб. У 1663 після важких боїв польські війська оволоділи Остром, але в лютому 1664 при підтримці місцевого населення були вибиті козацькими і російськими полками. Після андрусівського перемир’я 1667 остерська сотня відійшла до Київського полку. Після створення намісництва (1782) Остер —- повітове місто київського намісництва, з 1797 —- заштатне місто малоросійської губернії, з 1802 —- Чернігівської губернії, з 1803 —- повітове місто Чернігівської губернії. У XVIII столітті земельні володіння навколо Остра стали власністю князя О. А. Безбородька. Землями в цій місцевості володіли також представники козацької старшини —- Забіли, Закревські та інші. Мешканці Остра були відомими майстрами різьблення по дереву; 1758 року майстер Я. Підліський з помічниками виготовив 7-ярусний іконостас для Успенського собору в Брянську.

На території Остра і на його околицях виявлені поселення епохи бронзи (2 тис.до н.е.) та городище і посад періоду Київської Русі (Х—-ХІІІ ст.).

[ред.] Історичні пам'ятки

Юр'єва божниця, ХІ ст. Михайлівську церкву побудував тут Володимир Мономах, а у ХII столітті за велінням Юрія Долгорукого (1090 —- 1157, поховано в Києві в церкві Спаса на Берестові) її прикрасили фресковими розписами. Юр'єва божниця належить до переяславської архітектурної школи кінця XI ст.

[ред.] Література



Міста:	Бахмач • Бобровиця • Борзна • Городня • Ічня • Корюківка • Мена • Новгород-Сіверський • Носівка • Ніжин • Остер • Семенівка • Щорс • Прилуки • Чернігів
Смт:	Батурин • Березна • Варва • Гончарівське • Десна • Дігтярі • Дмитрівка • Добрянка • Дружба • Замглай • Козелець • Короп • Куликівка • Ладан • Линовиця • Лосинівка • Любеч • Макошине • Мала Дівиця • Михайло-Коцюбинське • Олишівка • Парафіївка • Понорниця • Радуль • Ріпки • Седнів • Сосниця • Срібне • Талалаївка • Холми