Русов Олександр
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Рýсов Олексáндр (7 лютого, 1847, Київ — †8 жовтня 1915, Саратов) — визначний укр. земський статистик, етнограф, фольклорист і громадський діяч.
Народився 7 лютого 1847 в Києві. Під час навчання в Київському Університеті був членом Старої Громади, до якої його ввів М. Драгоманов. По закінченні історико-філософського факультету у 1868 кілька pоків був учителем гімназії в Києві; після відкриття Південно-західного відділу Географічного Товариства став його активним членом. 1874 р. брав участь у підготовці перепису населення Києва. Кілька разів виїздив на навчання за кордон. Під час перебування в Празі 1875 — 1876 видрукував перше повніше видання Шевченківського «Кобзаря» (2 томи), з якого російська цензура пропустила тільки перший том. Разом з П. Черемиським, В. Варзаром і О. Шликевичем організував земську статистику на Чернігівщині, яка дала початок так званій Чернігівській земській статистиці і залишила глибокий слід в історії статистичної думки. 1878 — 1880 рр. працював у Ніженському повітовому земстві, 1882 — 1892 очолював оціночно-статистичну роботу в Херсонській і Харківській губерніях. 1893 — 1898 розробив економічний баланс Чернігівської губернії; 1899-1902 — завідував Статистичним бюро Полтавської губернії. Провадив описи повітів і міст, організував подвірний перепис Полтавської губернії. Після примусового виселення з Полтави 1902 переїхав до Петербургу, де працював у страховому товаристві «Надежда». 1909 повернувся на Україну і викладав статистику в Київському Комерційному Інституті.
Pусов — автор близько 40 наукових праць і численних статей, серед них 8 «КСт.» і «Украинской Жизни». З економічно-статистичних праць Русова найважливіші:
- «Русские тракты в конце 17 и начале 18 веков» 1876 р.;
- «Нежинский уезд» 1879 р.;
- «Харьков по переписи 1893 г.» 1893 р.;
- «Описание Черниговской губернии» 2 томи 1898 — 1899 рр.;
- «Днепр в конце 18 в.»;
- «Статистика украинского населения Європейской России» (в книзі «Украинский народ в его прошлом и настоящем», 1914 р.);
Праці про Херсонський повіт, про народну освіту в Херсонській губернії, про Воздвиженський ярмарок у Чернігові та інші. З української фолкльористики Русов написав розвідку про Вересая («Остап Вересай и исполняемые им думы и песни» 1874 р.), торбаністів 1892, колядки 1907 й інші. Русов написав також працю про діяльність М. Лисенка («КСт.», 1903). Своєю географічно-експедиційною методою статистичних дослідів Русов створив школу дослідників.
Помер у Саратові 8 жовтня 1915, куди був евакуйований під час першої світової війни Комерційний Інститут.