Static Wikipedia February 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Web Analytics
Cookie Policy Terms and Conditions Стародавня Індія — Вікіпедія

Стародавня Індія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Стародавня Індія

Зміст

[сховати]

[ред.] Періодизація історії Древньої Індії

У історії і культурі Древньої Індії можна виділити декілька періодів. Поява перших великих держав, створених, як вважають, дравидськими племенами, відносять до III тис. до н.е. Їм на зміну приходить «арійська цивілізація», пов'язана з появою спочатку на північному заході Індії, а потім і на більшій частині півострова індоєвропейських племен, що називали себе «аріями» («благородні», «з хорошої сім'ї»). У цей час (приблизно XV-VI сс. до н.е.) виникає спочатку безліч окремих держав, а з VI с. до н.е. починає посилюватися одне з них - Магадха, що знаходиться в долині Ганга. Один з її царів - Чандрагупта, фундатор династії Маурьев, в IV в. до н.э уперше в історії Індії об'єднав її в єдину державу - імперію Маур'єв (IV - II в. до . Наступний період пов'язаний з підкоренням північної частини Індії кушанами, вихідцями з Середньої Азії - панування Кушанської династії (I - III с. до н.е.). Нового загольноіндійського об'єднання вдалося досягнути династії Гуптів в IV - VI ст. н.е.

[ред.] Харапська цивілізація

До середини XIX с. світ нічого не знав про древнішу цивілізацію в долині Інда, вважаючи, що культуру в Індію принесли арії. Однак випадкова знахідка англійського генерала Каннінгема в районі села Хараппа (штат Пенджаб), що виявив цікаві печаті з абсолютно невідомими написами, примусила переглянути цей погляд і почати з 20-х років XX с. планомірні розкопки. Це привело до приголомшуючих відкриттів.

Були знайдені великі міські поселення - Хараппа, Мохенджо-Даро, Калібанган. Вони будувалися по схожих проектах і складалися з «цитаделі» - «верхнього» міста, розташованого на горбі, і «нижнього» міста з житловими спорудами. Будівлі зводилися з обпеченої цегли, зв'язуючим матеріалом був мулкий або гіпсовий розчин. Вулиці перетиналися суворо перпендикулярно, на перехрестях кути будівель закруглялися, щоб не перешкоджати рушенню. Будинки не мали прикрас і вікон, що виходять на вулицю. Жителі цих древніх міст були дуже консервативні. Розташування вулиць не мінялося віками, а нові будинки зводилися на місці старих. У всіх містах була система каналізації, причому здійснювалося як водопостачання, так і відведення стічних вод. Нічого подібного в інших державах того часу ще не зустрічалося. Існували також суспільні купальні, які служили швидше усього для ритуального обмивання. Ремісники навчилися добре обробляти метали - мідь, олово, бронзу, золото, срібло, але при цьому абсолютно не знали заліза. Обширними були торгові зв'язки, про що свідчать знахідки гирь і вимірювальної лінійки.

Археологи у великій кількості знаходять статуетки з глини, м'яких пород каменя. Особливу увагу фахівців залучила бронзова статуетка оголеної танцовщиці і скульптурне зображення бородатого чоловіка, що умовно іменується «жрецем».

Дуже своєрідні печаті-амулети із зображеннями людей, богів і тварин, і, саме головне, із зразками древнішої писемності. Вона не була алфавітною і складалася з малюнків (піктограмм). Рядки розташовувалися горизонтально і включали в себе до 8 знаків. Писали з права на ліво. Розшифровка цих написів поки ще не завершена. По малюнках на печатях можна робити висновки і про певний зв'язок релігії жителів Хараппи з подальшими релігійними віруваннями Індії (наприклад, зображення богів в позі йоги).

[ред.] Релігійні вчення=

Літературна традиція. В середині II тис. до н.е. культура Хараппи приходить в занепад, причини якого остаточно не з'ясовані. Як одну з них можна розглядати проникнення в Індію з півночі арійських племен. Вони вже були знайомі із залізом і досить швидко перейшли від кочового скотарського до осідлого землеробського образу життя з штучним зрошуванням землі.

Подальша культурна традиція Індії передусім знаменна і особливо цікава різноманітністю, складністю духовного життя - виникненням і зміною, боротьбою і співіснуванням, взаємодією і взаємовпливом різних релігій, а також тісно пов'язаних з ними філософських, етичних, естетичних шкіл і вчень. Основні напрями цього непростого шляху відомі нам по найбагатшій літературній спадщині.

Для суспільних представлень древніх арійців характерним явищем була наявність варн - своєрідних станових груп, які стали складатися у них ще до переселення на Індостан. До кінця II тис. до н.е. остаточно складається доктрина про 4 варни, кожна з яких, за переказами, була створена з тієї або іншої частини тіла першолюдини Пуруши (або в більш пізній традиції Праджапаті, втілення бога Брахми): брахмани (жреці) - з вуст; кшатрії (знать, воїни) - з плечей; вайшьі (землеробці, ремісники, торговці) - зі стегон; шудри (низи суспільства - слуги, бідняки, переселенці і т.д.) - зі ступней ніг. Арійські закони забороняли браки поза варн, не допускали їх змішування, і не дозволяли навіть торкатися до людей, що стоять поза варн - прибиральникам сміття, могильникам, катам. Вони так і називалися - «недоторкані».

І в сучасній Індії джерелом мудрості вважаються «Веди» - збірники священних гімнів в честь арійських богів. Відомі 4 таких збірника. Самий древній з них - «Рігведа» - відноситься до III, а частково і до кінця VI тис. до н.е. і складається з 10 книг і 1028 гімнів. Пізніше були складені «Самаведа» і «Яджурведа», що включають в себе співи і жертовні формули. Остання - «Атхарваведа» - містить магічні формули. До ведийської літератури відносять також різні коментарі до Веди, написані в більш пізній період.

Ведична література дає нам уявлення про релігію древніх аріїв. Вони вважали, що Всесвіт складається з трьох світів: небо, повітря і земля. І боги, відповідно, ділилися на 3 групи. На початку I тис. до н.е. на основі ведизма і вірувань доарійського населення виникає брахманізм. Згідно з ним лише брахмани могли виконувати релігійні обряди і вчити людей релігії. На зміну старим ведичним богам - Варуне, Індре, Сурье - приходять нові: Брахма вважається творцем світу, Вішну - його охоронцем, а Шива - руйнівником.

Одночасно виникає вчення про міграцію душ (сансара - «блукання», «переродження»), про «дхарме» - законі, моральному порядку і про «карму» - діяннях людини, що визначають його положення. Сюди ж примикає і уявлення про «мокше» - стані «ненароджуваності і невмирання». Всі ці релігійно-філософські переконання знайдуть своє відображення в більш пізньому буддизмі і індуїзмі.

Брахманізм склав легенди про подвиги героїв Крішни і Рами, які лягли в основу древніших епічних поем - «Махабхарати» і «Рамаяни». Перша з них («Велика війна нащадків Бхарати») була складена, за переказами, мудрецем і співаком В'ясой і складається з 18 книг, що включають в себе 107 тисяч двовіршів. Це в 8 раз більше, ніж об'єм «Іліади» і «Одіссеї», разом взятих. Сюжетною основою епосу є боротьба за владу нащадків легендарного Бхарати - Пандавов і Кауравов. Але «Махабхарата» - не тільки літературний твір, вона є також законоповчальним трактатом і священною книгою. Особливо це торкається шостої її частини, названої «Бхагавадгіта» («Гімн бога»), що являє собою повчання Крішни. Тут торкаються безлічі проблем, що носять загальний характер. «Рамаяна» («Оповідь про Раму») по розмірах поступається «Махабхарате», але відрізняється більшою стрункістю і образністю. В основі сюжету лежить історія життя Рами - ідеального сина і ідеального правителя, його любов до Сіти, її викрадення царем ракшасов (демонів), перемога Рами і його запанування. Обидві поеми стали національним надбанням індійського народу, невичерпним джерелом сюжетів і образів для літератури і мистецтва на багато віків.

Починаючи з VI с. до н.е. в побут широко вводяться нові твори брахманістів - Сутри і Шастри - своєрідні трактати з різних галузей знань. З'являються збірники звичайного права, самий відомий з яких - «Закони Ману». Складаються перші філософські школи: саннхья, йога, ньяя, вайняшика, міманса веданта, самою войовничою з яких була остання. У V - IV сс. до н.е. брахман Наніні створює єдину літературну мову - санскріт («обчищений», на відміну від «пракритів» - розмовних мов), який став мовою межіндійського спілкування. VI с. до н.е. пов'язаний в історії Індії з появою нових вірувань - джайнізма і буддизму. Термін «джайнізм» походить від слова «джайна» - переможець (мається на увазі переможець над кругообігом перероджень). Його фундатор Махавіра жив в VI с. до н.е. В основі вчення - шлях звільнення від сансари через дотримання «трьох скарбів» джайнізма - «правильне знання», «правильне бачення» і «правильна поведінка». Махавіра наказував своїм послідовникам аскетизм і ахімсу - неспричинення шкоди всім живим істотам, як умова порятунку душі.

[ред.] Буддизм

Створення буддизму - однієї з сучасних світових релігій - зв'язують з ім'ям Сіддхартхи Гаутами (563-483 рр. до н.е.), який в 28 років покинув будинок батька-раджи і 7 років знаходився в мандрівках, поки на нього не зглянулися Прояснення і він не став Будда («Просвітленим»). Будда відкрив чотири «благородні істини» про те, що життя є страждання, що причиною їх є людські бажання, пристрасті, прагнення життя, і що вихід з цього - придушення всіх пристрастей. Головна мета людини - досягнення «нірвани», стану, коли людина назавжди вимикається з процесу перероджень. Таким чином, порятунок був можливий для кожної людини незалежно від його походження через самовдосконалення і без яких-небудь посередників (наприклад, брахманів). Найвищого зльоту буддизм досягає при Ашоке - третьому імператорові з династії Маурьев (268-232 рр. до н.е.). Він скликав буддійський собор, де були затверджені канонічні основи буддизму. Завдяки його зусиллям буддизм виходить за межі Індії.

З часу підкорення Північної Індії Кушанською імперією (I с. н.е.) відбуваються і серйозні зміни в індійському суспільстві. На основі системи варн починає складатися кастова система. Касти, або по-індійському «джати» - замкнені групи населення зі своїми звичаями і законами. Члени «джати» жили в одній місцевості, займалися однорідною діяльністю, мали свою адміністрацію, систему взаємодопомоги, загальну касу. Спілкування між членами різних каст обмежувалося.

У Кушанськую епоху оформляється новий напрям буддизму - махаяна, де Будда стає богом бодхисаттв - святих, що досягли рівня Будди, але на час відмовилися увійти в нірвану з співчуття до людства. Буддизм в цей час підкоряє Китай і Індокитай, трохи пізніше досягає Кореї. Починаючи з IV с. н.е. розповсюджується релігійна освіта. У V с. цар Кармагупта з династії Гуптів відкрив найвідоміший буддійський університет - монастир Наланда у Північному Біхарі. Пізніше з'явилися університети в Таксилі і Аджанті.

У боротьбі з буддизмом починає формуватися новий тип брахманізма - індуізм. Основу нового вчення склала «Бхагавадгіта». Виходячи з того, що кожне божество - це іпостась, втілення верховного бога (як Рама або Крішна були втіленням бога Вішну), індуізм дозволяв будь-які культи і вірування, виявляючи при цьому ще більшу терпимість, ніж буддизм. Головні боги індуізму - Шива, Вішну і богиня Шакті - були також виявами вищого божества - Брахми, що воссідає у вічній медитації на вершині Гімалаїв.

Таким чином в ході древньої історії Індії оформилися основні релігійні вчення: на основі ведичної традиції - брахманізм, що трансформувався в індуїзм; джайнізм; буддизм, а всередині нього - безліч різних напрямів.


[ред.] Мистецтво

Всі релігії впливали не тільки на літературну традицію, але і на архітектуру і образотворче мистецтво. Спочатку арійські племена використовували для будівництва майже винятково дерево. Кам'яні палаци замість дерев'яних споруд стали зводитися в період царювання вже згадуваного імператора Ашоки з династії Маур'ев. Відомий його палац в Паталіпутре - столиці Магадхи. Повсюдно ставилися стамбхи - кам'яні стовпи з буддійською символікою або зображеннями тварин і висіченими на них написами (наприклад, Левова капітель з Сарнатха, зведена на місці першої проповіді Будда і що стала гербом сучасної Індії). У цей же час з'являються і перші ступи - культові споруди півсферічної форми, що зберігають реліквії, пов'язані з Буддою. Згідно з переказом, Ашока звів 84000 ступ.


Прекрасні архітектурні пам'ятники дійшли до наших днів з часів Кушанської імперії. Це передусім чайтьї - печерні храми, зведення яких стає традицією (наприклад, печерні комплекси в Карке і Еллорі). Унікальний храм в Кайласе з'єднав в собі образи і мотиви з індуізму, джайнізму і буддизму. Найвідоміший скельний храмовый комплекс знаходиться в Аджанті. Її печерні храми зберігли єдині в своєму роді багатобарвні фрески. Реалістичними і в той же час стилізованими розписами покрито все: і стіни, і стелі, і колони.


До Кушанської епохи в образотворчому мистецтві Індії Будда зображався тільки у вигляді символів, тепер з'являються його зображення у вигляді людини. Його часто оточують бодхисаттви, як, наприклад, на стіні з Катри (II с. н.е.).


Найпоширенішим напрямом в мистецтві цього часу стає гандхарське, назване так на ім'я місцевості Гандхарі на північному заході Індії. Воно з'єднало в собі традиції середньоазіатської, іранської, індійської і елліністичної культури. Прикладами можуть служити статуя Будда з Хоті-Мардана і сидячий Будда з Тахт - і -Бахі. Зображення в гуптском мистецтві стають менш сухими, більш вишуканими і почуттєвими. Будда зі знаменитої статуї з Сарнатха IV с. з'являється як ідеальна людина, що досягла стану нірвани.


Загалом імператори з династії Гуптов всіляко протегували художній творчості. На основі древнього вигляду театрального мистецтва - пантоміми - виникає драматургія. При дворі Чандрагупти II (380-415 рр.) жили кращі поети його часу. Найбільш відомий з них Калідаса (353-420 рр.). До нас дійшли три його драми, самою довершеною з яких є «Шакунтала». Існував і народний театр, що з'єднував музику і пластику танця. Індійці дуже любили різну гру. Одна з них - чатуранга (шатрандж) - дійшла і до нас у вигляді сучасних шахів.

Досягають високого рівня наукові знання. Однією із загадок для сучасних вчених залишається неіржавіюча залізна колона в Поділи. Математика вже знала витягання квадратного і кубічного коріння. Астрономи встановили, що Земля обертається навколо своєї осі, і що Місяць запозичає своє світло у Сонця. У середні віки ці знання, як і індійські цифри, перейняли араби.

Древня Індія збагатила світову культуру величезною кількістю досягнень. Вона вплинула на сусідні країни, особливо на Південно-Східну Азію. Буддизм став світовою релігією, поширеною в ряді держав.

Ця стаття або абзац не містить джерел (літератури, веб-посилань тощо) Допоможіть Вікіпедії поповнити їх.
Static Wikipedia 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2007 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2006 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu