Сумчасті
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Сумчасті | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Мати-падемелон з малям, що виглядає з сумки
|
||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
|
Сумчасті або нижчі звіри (Metatheria) - таксон (звичайно інфраклас) ссавців, які виношують потомство не в утробі, а в зовнішній сумці. Майже всі тварини цього підкласу, що існують сьогодні, походять з Австралії.
Зміст |
[ред.] Походження
Згідно теорії еволюціі, така сумка — одне з рішень проблеми відторгнення плоду організмом матері. (В майже всіх інших ссавців — включаючи і людину — плід захищає від імунної системи матері плацента, через що наш підклас зветься плацентарним.)
У сумчастих, ледве розвинутий плід, після лише кількох тижнів з зачаття народжується, та потрапляє в сумку, де розвинається далі годуючись, як усі ссавці, молоком.
Чому саме цей підклас вижив майже лише в Австраліі, а решту світу "завоювали" плацентарні тварини - невідомо.
[ред.] Народження та розвиток
Під час народження малюк ще сліпий, неоформлений та без хутра, але знаходить дорогу до сумки та приліпляється до соска. З часом він розвивається, та через кілька місяців, вкритий хутром, вже сдатний вистрибувати та навіть додавати "дорослу" їжу до молока. В деяких тваринах мати в цей час вже може вигодовувати наступного малюка. В цьому разі її організм виробляє різне молоко для дітей на різних стадіях розвитку.
[ред.] Сумка
Вхід в сумку оточений м'язом, схожим на м'яз людського сфінктера. Мати може міцно закрити або широко відкрити сумку. Під час небезпеки, наприклад, сумку може бути закрито, якщо мати ховається, або сподівається втекти. І навпаки, коли переслідувач (наприклад, людина на всюдоході) наближається, кенгуру може виштовхнути дитину, полегшуючи собі порятунок. Коли небезпека минає, мати може повернутися шукати малюка.
На відміну від більшості інших, сумка вомбата розчиняється назад, оскільки вомбати живуть у виритих норах. В таку сумку попадає менше бруду.
[ред.] Сумчасті та автомобілі
Досить часто тварини гинуть на дорогах Австралії. Гуманна традиція вимагає від водія перевірити сумку вбитої тварини. Якщо малюк цілий, та вже має хутро, то його легко врятувати. Керуючись інстинктом, він сам стрибне в будь яку сумку понижену до рівня, де була б сумка матері. Годувати його можна звичайним молоком корови, але без лактози, від якої він може втратити зір. Після кількох місяців таку тварину випускають.
Труп також не слід залишати на дорозі, а треба віднести подалі. Інакше хижаки, що харчуються ним (тасманійський диявол, наприклад), можуть, в свою чергу, загинути під ще чиїмись колесами.
[ред.] Різні сумчасті
Кенгурові, мабуть, найбільш відомі тварини цього підкласу, але туди також входять вомбати, посуми та їх не-австралійскі родичи опосуми, тасманійські дияволи, та багато інших. Дивиться англомовну статтю для повного переліку.
(Єхидна та качконіс також мають сумку, але, на відміну від усіх іншіх ссавців сьогодні, відкладають яйця. До сумчастих вони не належать, а відносятсься до власного підкласу однопрохідних).
