Сімеїз
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сімеїз | |
---|---|
Область | Республіка Крим |
Район/міськрада | Ялта |
Рада | — |
Код КОАТУУ: | — |
Основні дані | |
Статус смт | із 1929 року |
Площа | — |
Населення | 3501 |
Поштовий індекс | 98680 |
Телефонний код | +380 654 |
Географічні координати | 44°25' пн.ш. 34°1' сх.д. |
Висота над рівнем моря | — |
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | — |
До станції: | — |
До райцентру: | |
- фізична: | — км |
- залізницею: | — км |
- автошляхами: | — км |
До обл. центру: | |
- фізична: | — км |
- залізницею: | — км |
- автошляхами: | — км |
Адреса селищної ради | |
смт Сімеїз, вул Радяньска 38 |
Сімеї́з (рос. Симеиз, кримс. Simeiz) — селище міського типу Ялтинської міської ради АР Крим. Розташоване на південних схилах Кримських гір. Знаходиться за 16 км на захід від Ялти, і за 86 км від Сімферополя. На сході межує з м. Алупка, на заході територія селища закінчується урочищем “Блакитна Затока”, на півночі межа Сімеїзу проходить уздовж Севастопольського шосе (старої дороги Севастополь -Ялта).
Сімеїз розташований у межах макросхилу Головної гряди Кримських гір, на унікальній за природними умовами ділянці побережжя, обмеженого з півночі стіною Ай-Петрінської яйли з вершинами Ат-Баш, Чака-Таш і гори Алупкінської. Проте ландшафтна ситуація селища визначається, головним чином, горою Кішка, яка обмежує його із заходу на північний схід, а також р. Нішан-Кая (Шаак-Кая), на захід від якої розташована група зарослих лісом скелястих вершин р. Чакатиш (заввишки 900 м над рівнем моря), звідки ведуть початок джерела, які забезпечують курорт водою. Назва селища відбувається із старогрецького - Сімеоз (знак, покажчик). Входить до складу регіону “Велика Ялта”, центр селищної ради. Площа — 161,95 га.
Зміст |
[ред.] Населення
Населення — 3.5 тис. чоловік, переважно росіяни, проживають також українці, кримські татари, вірмени, азербайджанці, євреї, грузини і представники інших національностей.
[ред.] Транспорт
Автобусна станція забезпечує зв'язок з містами Сімферополь і Севастополь, маршрутні автобуси - з Ялтою і з іншими населеними пунктами Великої Ялти. Портовий пункт забезпечує повідомлення селища катерами з Ялтою.
[ред.] Історія
Територія селища заселена ще в I тис. до н.е., про що свідчать археологічні пам'ятки на р. Кішка і скелі Панеа. На р. Кішка існувало укріплене поселення таврів VI-V ст. до н.е., на скелі Панеа - берегове зміцнення. Пізніше, в епоху срелневековья, прибережне зміцнення використовувалося Генуєю, тут існував укріплений середньовічний монастир.
У Камеральному описі Криму (1784 р.), зустрічається згадка про селище Сімеїз, який входив до складу Мангупського кадилика. Землями селища володіли таврійський губернатор Д. Наришкін, графиня А. Потоцька, князь С. Мещерський, І.Мальцев.
В 1829 р. Сімеїз був переведений з Малходурської волості в Алуштінську.
У 1828-1900 рр. селище належало І. Мальцеву, який займався виноградарством і виноробством, пізніше - його синам, які в 1900 р. ухвалили рішення створити в Сімеїзі курорт.
У 1906 р. для цих цілей було утворене “Суспільство по впорядкуванню Сімеїзу”, до складу якого увійшли архітектор Чернов, брати Семенови, архітектор Н. Краснов. За проектом останнього було побудовано одну з красивих будівель, символ Сімеїзу - Вілла “Ксенія”. Суспільство розробило генеральний план забудови Сімеїзу, що наголошується в історії архітектури як один з перших в Россі комплексних планів забудови. Заздалегідь передбачалося прокласти водопровідну і каналізаційну мережі, облаштувати вулиці і тротуари. Чимала роль відводилася озелененню. Відповідно до генерального плану, охочого пропонувалося придбати ділянку землі під будівництво з готовим проектом, за умови обов'язкового його виконання. Завдяки такому підходу до будівництва селища, курорт почав стрімко розвиватися і став одним з самих упорядкованих і популярних. За сезон на ньому відпочивало 12 тис. чоловік.
У 1914 р. Сімеїз зайняв друге місце на фестивалі курортів у Франції. Після більшовицького перевороту в 1917 р. колишні вілли, дачі і приватні пансіонати були пристосовані під санаторії і житло для обслуговуючого персоналу. Основний природно-ресурсний потенціал Сімеїзу - кліматичні умови. Покриті хвойними лісами гори, що перегороджують шлях північним вітрам, і тепле море створюють в Сімеїзі помірно вологий, м'який клімат, сприятливий для лікування захворювань дихальної системи.
[ред.] Клімат
Середньорічна температура повітря - 13,5°С, вологість 69%. Середня температура лютого +4,1°С, липня +24,4°С.
[ред.] Економіка
У економіці селища основне місце займають санаторно-курортні установи, виноградарство і розвинена система курортного обслуговування відпочиваючих.
[ред.] Соціальна сфера
У селищі - загальноосвітня школа, 2 дошкільних дитячих установи; лікувальна амбулаторія, 8 санаторіїв, з яких 3 для дітей і підлітків, 2 сезонних дитячо-юнацьких табори відпочинку; кінотеатр; секції боксу і дзюдо; будинок-музей М.Коцюбинського; парк. На р. Кішка знаходяться залишки тимчасового командно-вимірювального пункту по управлінню польотом автоматичної міжпланетної станції “Луна-3”, а нині діє Кримська астрофізична обсерваторія.
[ред.] Пам’ятники
У Сімеїзі - 50 пам'ятників архітектури, пам'ятник природи загальнодержавного значення - р. Кішка, пам'ятник природи місцевого значення - скельний комплекс, який складається з скель Дива, Панеа і Крило лебедя.
[ред.] Персоналії
У Сімеїзі побували багато видатних людей: Л.Толстой, М.Коцюбинський, В.Маяковський, В.Луговський, К.Паустовський і ін.
[ред.] Література
Населені пункти Ялтинської міськради |
|||
---|---|---|---|
Міста: | Алупка | ||
Смт: | Берегове • Виноградне • Відрадне • Восход • Гаспра • Голуба Затока • Гурзуф • Нікіта • Кацівелі • Кореїз • Краснокам'янка • Курпати • Лівадія • Масандра • Ореанда • Паркове • Понизівка • Санаторне • Сімеїз • Совєтське • Форос | ||
Села: | Оползневе | ||
Селища: | Високогірне · Гірне • Данилівка • Куйбишеве • Лінійне • Олива • Охотниче • Партизанське |
![]() |
Населені пункти Автономної Республіки Крим | ||
---|---|---|---|
Міста |
Алупка • Алушта • Армянськ • Бахчисарай • Білогірськ • Джанкой • Євпаторія • Керч • Красноперекопськ • Саки • Сімферополь • Старий Крим • Судак • Феодосія • Щолкіне • Ялта |
||
Селища міського типу |
Аграрне • Аерофлотський • Азовське • Багерове • Берегове • Виноградне • Відрадне • Вільне • Восход • Гаспра • Гвардійське • Голуба Затока • Гресівський • Гурзуф • Заозерне • Зуя • Кацівелі • Кіровське • Коктебель • Комсомольське • Кореїз • Красногвардійське • Краснокам'янка • Куйбишеве • Курортне • Курпати • Леніне • Лівадія • Масандра • Миколаївка • Мирний • Молодіжне • Научний • Нижньогірський • Нікіта • Новий Світ • Новоозерне • Новоселівське • Новофедорівка • Октябрське • Орджонікідзе • Ореанда • Паркове • Партеніт • Первомайське • Понизівка • Поштове • Приморський • Роздольне • Санаторне • Сімеїз • Совєтське • Совєтський • Форос • Чорноморське • Щебетовка |
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |