Умань
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Умань | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
 |
|||||
| Основні дані | |||||
| Регіон: | Черкаська | ||||
| Район/міськрада: | Уманська | ||||
| Засноване/перша згадка: | Перша згадка - 1616 року. | ||||
| Статус міста | з 1795 року | ||||
| Населення | 88730 (2004) | ||||
| Поштові індекси: | 20300 | ||||
| Телефонний код: | +380-XXX | ||||
| Географічні координати: | 48°46' пн.ш. 30°14' сх.д. | ||||
| Міста-побратими: | Ботошань (Румунія), Девіс (США), Ланцут (Польща),Мілфорд-Хейвен (Велика Британія),Ромійї-сюр-Сен (Франція),Хаупсала (Естонія). | ||||
| День міста | перша субота жовтня | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | Умань | ||||
| До обл.центру: - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
153 км 232 км 194 км |
||||
| До Києва: - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
— км — км — км |
||||
| Міська влада | |||||
| Веб-сторінка: | http://www.uman.kiev.ua | ||||
| Міський голова: | |||||
Умань, Гумань польською Humań - місто обласного підпорядкування, райцентр Черкаської області. Однак назву річки Умань, яка й дала назву місту, виводять із давньо-фінських мов.
Зміст |
[ред.] Географія
Розташоване на Придніпровській височині над рікою Уманкою (басейн Південного Бугу). Висота над рівнем моря 216 м.
[ред.] Населення
[ред.] Історія
Перша згадка - з 1629 р. (місто Брацлавського воєводства) Умань тоді була під владою Польщі.
В 1648 році Умань визволив загін, очолений І.Ганжою; місто стало адміністративним центром Уманського полку. 1648—1667 - у складі козацько-гетьманської держави (полкове місто та важлива фортеця).
В кінці 1654 - на початку 1655 козацька залога Умань, керована І.Богуном, відбила наступ головних сил польсько-шляхетних військ.
За Андрусівським перемир'ям знов увійшло до складу Речі Посполитої.
Після зруйнування турками і татарами (1674) більшість людности переселилася на Лівобережжя.
У XVIII ст. набуло знову значного економічного та культурного (монастир і школа василіян) значення.
1726—1832 - належало польським маґнатам Потоцьким.
В околицях Умані діяли загони гайдамаків, які на короткий час опанували Умань: у 1737, 1750 і 1768 рр. (під проводом М.Залізняка і І.Ґонти, які винищили польську шляхту, що сховалася в місті, — «уманська різня»).
1793 - увійшла до складу Російської Імперії.
З 1797 р. — повітове місто Київської губернії.
У 1810 в Умані був похований хасидський провідник Нахман з Брацлава.
1837—1857 — центр військового поселення Київської та Подільської губернії.
Під час Великої Вітчизняної війни Умань 01.08.1941 окупували німецько-фашистські війська.
Внаслідок Умансько-Ботошанської операції 1944 місто 10.03.1944 було визволено.
З другої половини XIX століття населення Умані значно зросло (1860 — 10 тис. меш., 1897 — 29 тис. меш., 1914 — близько 50 тис. меш.), на що вплинуло і з'єднання міста залізницею з Києвом (1890) та Одесою (1891); економічний характер - торгівельний (здебільшого торгівля збіжжям) і ремісничий; переважало єврейського населення.
За радянських часів місто почало розвиватися щойно з 1960-х pp. (населення в тис.: 1926 — 44,8; 1959 — 45; 1970 — 63; 1980 — 80).
Різко змінився національний склад населення:
1926: українці - 43,3%, євреї - 49,5%, росіяни - 4,6%
1959: українці - 76,5%, євреї - 5%, росіяни - 16%
[ред.] Промисловість, освіта, культура
Гол. галузі пром-сти: машинобудів. і приладобудування (зав.: «Мегомметр», оптико-мех., театрального устаткування), харч. (зав.: овочеконсервний, маслосироробний, вітамінний, лікеро-горілчаний, м'ясокомбінат й ін.), легка (фабрики: швейна, взуттєва, мист. пром. виробів), будів. матеріалів (зав.: толевий, цегельні тощо).
Дві вищі школи (Уманський державний аграрний університет і Державний педагогічний університет імені Павла Тичини), технікум механізації сіль. господарства, пед., мед. і муз. училища.
Уманський краєзнавчий музей (заснований 1917 року), державний заповідник — дендропарк «Софіївка».
В Умані народилися українські вчені М.Ф.Біляшівський, Й.І.Гіхман, Є.П.Дибан, Б.Г.Левитський, С.В.Лукомський.
В 1805в Умані був на військовій службі І.П.Котляревський.
у 1819—1825 в місті жив декабрист С.Г.Волконський, на нарадах у нього були П.І.Пестель, В.Л.Давидов.
Умань відвідали О.С.Пушкін (20-і рр. 19 ст.), О.М.Горький (1891), Леся Українка (1898). Тут пройшли дитячі та юнацькі роки українського поета М.П.Бажана.
[ред.] Література
[ред.] Ресурси Інтернет
