Уран (міфологія)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
- Цей термін має також інші значення. Див. Уран
Ура́н (гр. Uranos — небо) — божество, що уособлює небо, син і чоловік Геї (Землі), батько титанів, кіклопів і гекатонхейрів. Уран ув'язнив своїх дітей у надрах землі. Це спричинило страждання матері-Геї. Наймолодший з титанів Кронос оскопив Урана за допомогою серпа, який дала мати. З краплин крові, що впали на землю, виникли еринії та гіганти, а відрізаний дітородний орган упав у море, і з піни, яка утворилась на цьому місці, постала Афродіта (один із варіантів міфа про походження богині). Уран, сховавшись у небесній блакиті, зійшов зі сцени божественної історії. Уособлення неба як космогонічного явища, він був творчим началом, що наділило землю теплом і вологою, сприяло пробудженню творчих сил землі. Уран протиставився Кроносові, який усьому дає зрілість, а також Зевсові, панування якого ґрунтується на справедливості й мудрості світового порядку. Цей міф знаходить чимало паралелей у космогонічних міфах різних народів про відділення землі від неба.
