Чехівський Микола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Чехівський Микола Мусійович (18.12.1878 — 1938), церк. діяч УАПЦ, родом з Київщини, брат Володимира Чехівського. 1917 — 19 полк. Армії УНР; з 1921 свящ., відзначався проповідницьким хистом і прилюдними диспутами проти аґітаторів безвірництва.

Народився у с.Горохуватці на Київщині. Навчався в Київській духовній семінарії та в Київській духовній академії, яку закінчив 1902 з відзнакою. Професор на кафедрі церковної історії Київської духовної академії. У 1905 звільнений за "мазепинство", перебував під негласним наглядом поліції. Працював у Києві в приватних середніх школах учителем історії, пізніше - у гімназіях повітових міст Київщини. Закінчив Чугуївську військову школу; підполковник російської армії. З 1917 був активним учасником національно-церковного руху на Київщині. У грудні 1920 заарештований органами радянської влади, деякий час перебував в ув'язненні. У 1921 висвячений на священика УАПЦ; служив у Святошині. З 1925 - священик на Харківщині. У травні 1928 відзначений грамотою Всеукраїнської православної церковної ради як зразковий священик УАПЦ. З вересня 1928 відійшов від праці для церкви під тиском радянської влади. У 1929 заарештований і під час процесу Спілки визволення України засуджений до 3 років ув'язнення. Покарання відбував у Ярославському політізоляторі. У 1933 термін ув'язнення було продовжено на 10 років. Помер у таборах в Якутії.