Юр'єва божниця
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Юр'єва (властиво св. Михаїла) божниця, пам'ятка архітектури Київ. Руси в м. Острі на Чернігівщині, побудована ймовірно 1098 кн. Володимиром Мономахом на території остерського городища, на горбі над долиною річок Десни й Остра. Архітектурним стилем пов'язана з переяславською будівельною традицією: одне невелике прямокутне приміщення з великою півкруглою апсидою, з двома опорними стовпами бл. зах. стіни; на них і на стінах спиралася система півокруглих склепінь. Божниця була завершена підбанником і надрубаним дерев'яним верхом. У консі апсиди частинно зберігся фресковий розпис (за стилем близький до київ. розписів 11 — 12 ст.) Богоматері Оранти з двома архангелами по боках, в одежі, оздобленій орнаментами на подобу плахти і обшитій перлами. Під нею сцена Евхаристії з двома постатями Христа. Під Евхаристіею були зображені святителі. Сюжетні з'ображення доповнювали орнаментальні композиції у віконних нішах і тріюмфальній арці в синіх, зелених і червоних кольорах; разом з фресками вони органічно пов'язувалися з архітектурою. Див. ще Остер.
 |
 |
| Ферскі ХІІ ст. |
Юр’єва божниця — пам’ятка давньоруського зодчества, розташована на березі р. Остер, в межах м. Остер Козелецького району Чернігівської області. Умовна назва апсиди и фрагмента стіни Михайлівської церкви, побудованої у 1098 р., яка не збереглася до наших днів. Споруда реставрована в 1907 р. за проектом архіт. П. П. Покришкіна. В 1924 і 1950 рр. було проведено роботи по консервації. Названа за ім’ям князя Юрія Долгорукого. Згадується у літопису під 1151 р. У 1240 р. постраждала від набігів татар, а у 1753 р. — від блискавки та була зачинена, наприкінці XVIII—на початку XIX ст. більша частина об’єму будівлі була розібрана в зв’язку з аварійним станом. Належить за будівничими прийомами і формами до переяславської архітектурної школи. Це — єдина пам’ятка переяславської монументальної архітектури (хоч і фрагментарно), яка дійшла до наших днів. Будівлю складено із плінфи з вкрапленням червоного місцевого пісчаника. Техніка кладки «opus mixtum» на вапняно-цементному розчині. Плінфа темно-червоного та жовтого кольорів, деінде на ребрах плінфи видно характерні клейма майстрів, які співпадають з клеймами давньоруських пам’яток Чернігова. Конха вкрита металевим дахом. В апсиді — півциркульні вікна. Значний інтерес являє стінопис інтер’єра апсиди, яка належить школі київського монументального живопису XII ст. Настінний живопис розміщена в три яруси, але позначена відходом від традицій, який виражений більш вільною трактовкою композицій. Живопис виконаний між 1098—1125 рр. в техніці альфреско, колорит витримано в теплої гамі з перевагою червоного та охристого кольорів. Червоним кольором спочатку промальовували контури зображень. Реставрація фрескового розпису проводилась в 1977—1980 рр. (худож. В. И.Бабюк) Виконано також консервація та укріплення кладки и штукатурки.
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР, К.: «Будівельник», 1983–1986
 |
Це незавершена стаття з Енциклопедії українознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
