Іридій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Іридій (Ir)
Атомний номер	77
Зовнішній вигляд	Білий крихкий метал
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса)	192.22 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома	136 пм
Енергія іонізації (перший електрон)	868.1(9.00) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація	[Xe] 4f14 5d7 6s2
Хімічні властивості
Ковалентний радіус	127 пм
Радіус іона	(+4e) 68 пм
Електровід'ємність (за Полінгом)	2.20
Електродний потенціал	Ir←Ir3+ 1.00В
Ступені окислення	6, 4, 3, 2, 1, 0, -1
Термодинамічні властивості
Густина	22.42 г/см3
Питома теплоємність	0.133 Дж/(K моль)
Теплопровідність	147 Вт/(м К)
Температура плавлення	2683 K
Теплота плавлення	27.61 кДж/моль
Температура кипіння	4403 K
Теплота випаровування	604 кДж/моль
Молярний об'єм	8.54 см3/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки	кубічна гранецентрована
Період ґратки	3.840 Å
Відношення c/a	n/a
Температура Дебая	430.00 K
Періодична система елементів H He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Uub Uut Uuq Uup Uuh Uus Uuo * La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu ** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr

Зміст 1 Загальна інформація 2 Історія 3 Походження назви 4 Отримання 5 Застосування 6 Біологічна роль 7 Дивись також 8 Література

[ред.] Загальна інформація

Іридій (рос. иридий, англ. iridium; нім. Iridium n) – хімічний елемент, символ Ir, ат. н. 77; ат. м. 192,22.

Належить до металів групи платини. Сріблясто-білий, дуже твердий та крихкий метал. Густина 22,4•103 кг/м3; т-ра плавлення 2447 ^оС; кипіння - 4380 ^оС; Твердість за Брінеллем 1640 МПа. І. хімічно дуже мало активний. У царській горілці не розчиняється. У вигляді тонкодисперсного порошку (черні) адсорбує сірку, галогени і інш. неметали. Типовий елемент ультраосновних і основних гірських порід. Відомі нечисленні його сполуки з інш. металами платинової групи (осмієм, рутенієм, родієм, платиною), з сіркою і арсеном.

[ред.] Історія

Відкритий англ. хіміком C.Теннантом в 1804.

[ред.] Походження назви

[ред.] Отримання

І. добувається з платиноносних і золотоносних розсипів. Утворює власні мінерали (IrOS, IrOSRu і інш.), що тісно зростаються з інш. платиновими мінералами. Найбільші запаси - в ПАР. Сировиною для одержання І. служать концентрати металів групи платини, які одержують шляхом збагачення корінних руд і після переробки анодних шламів електролізу нікелю і міді, а також шліхи (платиновий концентрат), вилучені з розсипних руд, і вторинний метал - металевий брухт.

[ред.] Застосування

Застосовують сплави І. з платиною у виробництві еталонів мір, сплав І. з рутенієм та родієм у виробництві термопар тощо.

[ред.] Біологічна роль

[ред.] Дивись також

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3