Ґрунтознавство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ґрунтозна́вство(рос. грунтоведение, англ. soil and rock engineering; нім. Bodenkundef , Bodenforschung f, Grundkunde f) — наука про ґрунти, розділ інженерної геології, що вивчає склад, будову і властивості ґрунтів, закономірності їх формування і розвитку.

Ґрунтознавство займається вивченням генезису, еволюції, біопродуктивності, класифікації, географії та екології ґрунтів; особливостями властивостей ґрунтів у різних гео- та екосистемах, розробляє теорію ґрунтоутворення та формування ґрунтової родючості.

Ґрунтознавство почало розвиватися в ХVІІІ ст. і сформувалося як наука в ХІХ ст.

[ред.] Розділи

Ґрунтознавство поділяється на загальне, генетичне і регіональне.

Загальне ґрунтознавство розглядає склад і будову ґрунтів як багатокомпонентних, динамічних систем, природу і закономірності формування їх властивостей. Теоретична база — вчення про формування складу, будови і властивостей ґрунтів у процесі літогенезу і петрогенезу внаслідок складних фазових взаємодій.

Генетичне ґрунтознавство вивчає залежність особливостей складу, будови і властивостей ґрунтів від умов їх утворення.

Регіональне ґрунтознавство вивчає ґрунти регіонів, закономірності мінливості їх складу, будови і властивостей. Ґрунтознавство використовує досягнення фізики, хімії, математики і механіки, тісно пов'язане з інш. розділами інженерної геології і суміжних геологічних наук (гідрогеологією, мерзлотознавством, петрологією, літологією, інш.).

В Україні проблеми ґрунтознавства розробляє, зокрема, Інститут ґрунтознавства та агрохімії.

[ред.] Напрямки досліджень

Основні напрямки досліджень:

Теоретичні проблеми генезису, географії ґрунтів, їх класифікації, діагностики і номенклатури.
Науково-методичні проблеми розвитку ґрунтотворного процесу в природних, культурних і техногенних екосистемах.
Теоретичні проблеми картографії ґрунтів, вивчення структури ґрунтового покриву, ґрунтово-географічне та природно-сільськогосподарське районування України, типологія земель.
Теоретичні основи формування ґрунтового покриву, морфологічних ознак, хімічного складу, фізичних, хімічних і біологічних властивостей ґрунтів. Енергетика й режими ґрунтоутворення. Регулювання трансформації та міграції органічних і мінеральних компонентів ґрунту в природних, сільськогосподарських і техногенних ландшафтах.
Розроблення теоретичних і науково-методичних основ хімії, фізики, географії, гідрології, мінералогії, біології ґрунтів, використання їх методів для розв'язання завдань генезису, діагностики, класифікації ґрунтів.
Продуктивність різних блоків природних і антропогенних екосистем, роль первинної та вторинної біомаси у процесах гумусоутворення й живлення рослин. Біологічний кругообіг речовин у системі «ґрунт-рослина». Біологічна активність ґрунтів.
Теоретичні основи мінливості ґрунтів у просторі й часі, сучасне ґрунтознавство, еволюція ґрунтів, палеоґрунтознавство.
Порівняльно-географічні, фізичні, хімічні, біологічні та математичні методи вивчення ґрунтів і ґрунтового покриву.
Загальнотеоретичні проблеми аридизації, опустелювання, вторинного засолення, заболочування ґрунтів і розроблення методів охорони ґрунтового покриву.