Обговорення користувача:Olexij
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Привіт Олексій, чому ти використовуєш хімічного, хімічної тощо? Наскільки мені відомо правильно було б хімічного, хімічної. --Gutsul 13:23, 24 Січ 2005 (UTC)
Привіт,
А чи є в Вікіпедії якісь домовленості стосовно правопису? Я просто намагаюся писати за проєктом правопису 1999, бо його врешті таки мають прийняти. "Хімія" за цим правописом буде скоріше за все кращим варіянтом, ніж "хімія". --Olexij
иншомовний я хотів уже правити, тре десь викласти цей правопис, хоч я не сприймаю иншо Ilya 22:51, 6 Лют 2005 (UTC)
- Особисто я вважаю, що слід дотримуватись канонічних норм, подобаються вони комусь чи ні. Мені здається, що новий проект прийнятий ніколи не буде, навіть якщо так, я впевнений, що більшість дописувачів не зможе дотримуватись цих норм, тим більш, що вони не сформульовані до кінця, і не зовсім відповідають харківській системі. В результаті ми просто отримаємо кентавра, в якому поганий стиль ще й буде замішаний на тому, що будуть в рамках одної енциклопедії існувати безліч орфографічних варіантів одного терміну. Хімії, хімії, класи і кляси, лампи, лямпи, Атени, Афіни і т.д. Кому це потрібно? Більш того, якщо термінологія буде не в канонічному правописі, це істотно ускладнить пошук статей, тому що більшість пошукачів все ж так орієнтується на канонічний правопис. Така моя думка, і я буду писати в канонічному полі. Не тому, що подобається, а тому, що повинна бути певна відповідальність і питання не таке вже принципове, насправді Dmitry Kazany 16:14, 7 Лют 2005 (UTC)
- Насамперед, що вважаємо канонічною системою - те, що було до 1993 р., чи те, що було схвалено 1993 р.?
- Той правопис, який діє зараз Dmitry Kazany 20:08, 7 Лют 2005 (UTC)
- Аргументи на користь правопису-99 є на Vlada.kiev.ua, наведу лише кілька:
- За "канонічним" правописом треба писати: одиницю електропровідності як "сименс", а ім'я вченого, на честь якого вона була названа - "Сіменс". Те саме - "силует" і "Сілует", двигун "дизель" і винахідник "Дізель".
- Подайте в варіантах всередині статті. Але основною версією повинна бути канонічна. Це все нагадує мені відому історію з помилкою в програмі керування одним з супутників НАСА тому, що програмісти думали, що користуються метричною системою одиниць, а насправді було не так. Так і тут. Чого ми хочемо? Користуватись метричною системою (я кажу загально), чи апелювати кожній до своїх "футів та аршин"? Ніхто не заперечує проти того, щоб в статті пояснювати, що метр -- це стільки то футів. Але стандартом є метр. Багатьом не подобається, але робити нічого. Ніяких "аргументів" тут бути не може, я так вважаю. Dmitry Kazany 20:08, 7 Лют 2005 (UTC)
- Такі імена, як Neymann і Neumann, передаються однаково - "Нейманн", що може спричинити плутанину.
- Це справа інтелектуальна насправді. Neymann - англійське, Neumann - німецьке. Тому різні транскрипції. Але є певна традиція. Тоді давайте говорити Айнштайн, а не Ейнштейн. Є усталені речі, вони можуть бути невірними, але на них більшість орієнтується. Не бачу ніякої проблеми Dmitry Kazany 20:08, 7 Лют 2005 (UTC)
- Вимова "Гете", "Гедель" зовсім не відповідає вимові в мові-джерелі.
- Ну справа не в вимові, а в написанні по-перше. По-друге - див. про метр. Треба всі варіанти. І скажу чесно, якщо б це залежало від мене, то ніякої Ґ я б теж не застосовував. Тільки всередині статей і в редіректах. Тому що є 0.01% людей, які будуть використовувати цю літеру, шукаючи певні статті. Dmitry Kazany 20:08, 7 Лют 2005 (UTC)
- Все це лише дезорієнтує читача, а фахівці, які читають і оригінали, все одно казатимуть "Шрединґер" (чи "Шрьодинґер") і "Ґете" (чи "Ґьоте"). Якщо спитати, скажімо, університетського викладача німецької літератури, він, напевно, студентів навчає казати "Ґьоте". Не кажучи вже про прикрі випадки, коли "канонічний" переклад викликає курйози, як було з Альбертом Ґором, що його на офіційному прийомі перекладали як "Гора", що не зовсім добре звучить по-англійські.
- Взагалі, створено якийсь штучний бар'єр між фахівцями і нефахівцями. Це стосується і "хімії-хімії": я ще років десять тому бачив фізико-хімічний словник, де написано "хімія", і тут на Вікіпедії вже фахівець-хімік (хімік?) був зауважив, що хімічні статті не відповідають сучасній термінології.
- Це не бар'єр між фахівціями і нефахівцями. Це питання певних принципів. Як з метричною системою, яка може не подобатись ірландцям, але спідометри все ж таки довелось переробити і знаки дорожні. І там багато хто вимірює відстань в милях, і заявляє поліції, що це є офіційна одиниця, і швидкість він не перевищував. Але поліція принципова :-) Dmitry Kazany 20:08, 7 Лют 2005 (UTC)
- При цьому новий правопис вирішує більшість проблем з власними іменами - достатньо опанувати прості правила, щоб писати безпомилково, не так уже часто зазираючи в словник. Наразі ж мало хто може одразу сказати, як правильно - "Сірія" чи "Сирія", "Симферополь" чи "Сімферополь", "Дизель" чи "Дізель".
- Подавайте варіанти. Але канонічна версія повинна бути основною. Енциклопедія -- це ще й орієнтир орфографічний. А як орієнтуватись на норми, які просто не існують? Dmitry Kazany 20:08, 7 Лют 2005 (UTC)
- Щодо вживаності нового правопису - ним зараз вже послуговується багато ЗМІ, не кажучи про сучасних письменників (зокрема, така відома постать, як Андрухович).
- Андрухович може робити що хоче. Взяв зараз "Перверзію", і я б сказав, що там є дуже "авторське" сприйняття правопису як такого :-) Це художня література. Dmitry Kazany 20:08, 7 Лют 2005 (UTC)
- Ще ось сайт Технічного комітета стандартизації науково-технічної термінології, там, до речі - теж "хімія" і новий правопис. Це вже дещо офіційне, на що можна і треба посилатися.
- Це комітет скоріше займається ініціативами зі стандартизації, аніж самою стандартизацією. До того ж, слід враховувати його географічне розташування. Схід, південь, центр України користується "хімією", і навіть не спадає нікому на думку щось міняти. Це знову як з метричною системою та Ірландією. Dmitry Kazany 20:08, 7 Лют 2005 (UTC)
- Врешті, щодо "інше", "матерьяльний" тощо - це може виглядати суперечливим, але власні імена - тут, здається, все очевидно, бо новий правопис окрім адекватнішого написання пропонує суттєві і слушні спрощення. --Olexij 19:38, 7 Лют 2005 (UTC)
- Які можна сприймати як "відкриття усіх можливостей для будь-яких фонетичних перекручень". Dmitry Kazany 20:08, 7 Лют 2005 (UTC)
Резюме таке: використовувати "правопис"-99 як мову письма є абсолютно неприпустимим. Використовувати його принципи в контексті подання альтернативних написань деяких термінів -- так, обов'язково, коли в цьому є потреба. Щодо літери Ґ -- я б не став її використовувати в мові письма. Дуже багато спекулювань. Кожний має своє бачення того, коли і де її потрібно застосовувати. Але в поданні альтернатив транскрибування -- так, обов'язково. Я б волів би, щоби це стало офіційною позицією української вікіпедії Dmitry Kazany 20:14, 7 Лют 2005 (UTC)
