Австралійська біогеографічна область
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Австралі́йська біогеографі́чна о́бласть — біогеографічна область, що охоплює Австралію, Тасманію, Нову Гвінею, Соломонові острови, архіпелаг Бісмарка, Молуккські, Малі Зондські острови, а також Нову Зеландію і острови Полінезії. Фіто- і зоогеографи часто виділяють Нову Зеландію і острови Полінезії в дві окремі біогеограф. обл. Більша частина суші А. б. о. в мезозої ізолювалась від Гондвани (Південного материка), але характер сучасних флори і фауни А. б. о. свідчить про тісну їх спорідненість з гондванськими. В А. б. о. надзв. багато ендеміків. Напр., 75% з 12 000 видів судинних рослин, усі види (бл. 150) сумчастих і однопрохідних ссавців, 74% з бл. 700 видів птахів. А. б. о. поділяється на 4 підобласті.
1. Папуаська підобл. охоплює пн. ч. Австралії, Нову Гвінею,о-ви Соломонові, Ару, арх-г Бісмарка, о. Тімор. Переваж. тип природ. краєвидів (до перетворення їх людьми) — ліс з пальмами, панданусами, хлібними, санталовими деревами, деревовид. папоротями, різн. каучуконосами, ліанами і савани з евкаліптами, акаціями, різн. злаками.
Характ. тварини: єхидна, проєхидна, деревні кенгуру і кускуси, бандикути, шерстохвости, райські птахи, папуги, рибалочки, гарпії, смітні кури, казуари, гекони, сцинки, варани, крокодили, жаби, яскраво забарвлені метелики і жуки, молюски.
2. Австралійська підобл. охоплює Австралію, крім пн. її районїв, о. Тасманію і ряд прилеглих островів. Переваж. тип природ. краєвидів в Австралії — троп. степи і субтроп. пустелі; на Сх. материка і на о. Тасманія — ліси з евкаліптів та ін. миртових, півден. буків: у горах — субальпійські луки, болота. Характ. тварини: качконіс і єхидна; числ. сумчасті ссавці, в т. ч. велетен. кенгуру, вомбат, коала; з птахів — ему, лірохвіст, чорний лебідь, рибалочки; ящірки з род. агамових, сцинковий гекон, двоякодих. риба цератод (лат. Neoceratodus).
3. Новозеландська підобл. охоплює Нову Зеландію, острови Чатам, Окленд, Кемпбел, Антиподів. Переваж тип природ. краєвидів — гірські ліси з деревовид. папоротей, хвойних — агатисів і подокарпів, — лаврів, миртів, півден. буків.
Характ. тварини: ящерогад гатерія, новозеландська жаба, нелітаючі птахи — ківі і винищений у 18 ст. велетенський моа, папуги, султанська курка. Зовсім відсутні ссавці місцев. походження.
4. Полінезійська підобл. з порівняно бідним на види рослин, і тварин, світом охоплює острови Полінезії, включ. Гаванські. Поряд з о-вами вулканіч. і коралового походж. є і материкові з залишками гондванських флори і фауни (напр., деревовидні папороті з числен. ендеміч. видами на багатьох о-вах, ігуани на о-вах Фіджі і Товариства). В А. б. о. є і плацентні ссавці, але частина з них завезена людьми (дикий собака динго, свійські тварини, пацюки, миші), деякі залетілі (кажани). В Папуаській підобл. є кілька видів гризунів місцев. походж. і дика свиня, наявність якої свідчить про кол. зв'язки суші А. б. о. з Пд. Азією.
[ред.] Література
| Ця стаття створена за матеріалами першого видання УРЕ. Текст може містити радянську пропаганду, бути заідеологізованим, застарілим тощо. |
- Пузанов І. І. Зоогеографія. Вид. 2. К., 1949;
- Корнєєв О. П., Кістяківський О. Б. Посібник з зоогеографії. К., 1956;
- Кэмпбел Д. X. Ботанические ландшафты земного шара. М., 1948;
- Альохін В. В. Географія рослин. К., 1952.
