Андижанське повстання 1898

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Андижа́нське повста́ння 1898 — реакційне, феодально-націоналістичне повстання в Середній Азії.

Організаторами А. п. були місцеві баї і мусульманське [духівництво], які при підтримці Англії і Туреччини хотіли відторгнути Коканд від Росії. Висуваючи релігійно-реакційні лозунги газавату (священної війни проти «невірних», немусульман), вони намагалися підняти бідноту на боротьбу.

Андижанське повстання почалося в кишлаку Мінг-Тюбе.

В ніч на 18 травня 1898 2 тис. повстанців на чолі з Ішаном Мадалі напали на Андижанський гарнізон, але були розбиті царським військом. Андижанське повстання, яке мало на меті відновлення влади ханів під егідою тур. султана, було глибоно вороже класовим інтересам трудящих і тому не дістало підтримки народу.