Беринда Памво

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Па́мво Бери́нда (між 50-70-ми рр.16 ст. — †23 липня 1632) — видатний діяч української культури, лексикограф та письменник.

Нар. в Прикарпатті.

Працював як друкар і гравер у Стрятині, Перемишлі, Львові. З 1619 р. жив у Києві. Був головним друкарем, редактором і перекладачем у Києво-Печерській друкарні. Найвизначніша праця Б. — перший друкований український словник «Лексикон славеноросский альбо імен толкование» (1627; 1653). В ньому близько 7 тис. слів — загальних та власних назв переважно тогочасної церковнослов'янської мови з перекладом та тлумаченням їх українською літературною мовою початку 17 ст. Метою Б. при складанні його словника було відновити церковнослов'янську традицію літературної мови і цим протиставитися наступові польського католицтва і польської культури. Цей словник відіграв велику роль у розвитку не лише української, а й російської, білоруської, польської, румунської лексикографії. Б. був одним із зачинателів поезії та шкільної драми в Україні. 1616 р. Б. видрукував у Львові різдвяний діалог із пролога, промов семи хлопців та епілога «На Рождєство Христа вєршє для утєхи православним христіанам». До діалога додані були інші вірші на церковні теми.

ДЖЕРЕЛА:

1.Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.

2. Довідник з історії України.За ред. І.Підкови та Р.Шуста. — К.: Генеза, 1993.