Бистрик (Бердичівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Село Бистрик розташоване на лівому похилому березі р. Гнилоп'ять при впадінні в ріку лівої притоки Клітинки. Назва села пішла від слова бистрина. Наявність твердих порід при злитті потоків двох русел були причиною більшої швидкості течії від середньої швидкості ріки.

Бистрик прилягає до південної околиці м. Бердичева (відстань до Бердичева 5 км, а відстань до найближчої залізничної станції становить 8 км).

В селі нараховується 427 дворів, кількість населення на 1 січня 2001 року становить 1113 чоловік. Бистрицькій сільській раді підпорядковане с.Житинці, в якому нараховується 105 дворів з кількістю 160 чол.

В селі є центральна садиба колгоспу і розвинене зерно-буряко-молочно-м'ясне господарство, а також маються такі виробничі бригади: дві рільничі, городня, тракторна і будівельна. Кількість сільськогосподарських угідь с.Бистрика становить 1598 га, в тому числі орної землі 1490 га. В селі також є ферма великої рогатої худоби, свиноферма, вівцеферма і птахоферма.

В селі загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, де навчається 200 учнів. В селі є Будинок Культури на 250 місць, бібліотека (кількість книг – 10462) відділення зв'язку, медпункт, дитячий садок на 30 місць.

Перша письмова згадка про село відноситься до 15 93 року. З історичних документів відомо, що жителі села брали активну участь у боротьбі з зовнішніми і внутрішніми ворогами. Так бистричани вели боротьбу з монголо-татарами. Свідком боротьби є вал – укріплення часів монголо-татарського нашестя. Вал прикривав старе село з боку поля. З інших сторін давнє село прикривалось від нападів долинами річок Гнилоп'ять і Клітинки.

В 1648 році в районі села козацьке військо на чолі з Максимом Кривоносом вело запеклі бої з військом шляхетської Польщі. Жителі села також брали участь в цій боротьбі. Велику пролетарську солідарність проявили трудящі села весною 1919 року. Для робітників Петрограда вони зібрали і відправили кілька вагонів хліба та картоплі. За свідченням архівних документів відомо, що перший ревком був створений в 1921 році (посвідчення за вересень 1921р. №2136, члену Бистрицького ревкому Богуна Павла Григоровича).

Перша сільська рада виникла в 1922 р. (це відомо з архівних документів: філіал Житомирського обласного Державного архіву в м. Бердичеві). В цьому ж році відбулося засідання передвиборної комісії по виборах до сільської ради.

У Бердичівському районі в 1923 році було організовано 6 пробних колективних господарств (колгоспів). Перший пробний колгосп у селі Бистрику був створений в 1923 році.

Колгосп мав назву "Барвінок" і нараховував 16 сімей. Колгосп мав статут сільськогосподарської артілі, ряд положень якого відповідало нинішньому статуту сільськогосподарської артілі. Кількість землі в колгоспі становила 60 га. Всі 16 сімей усуспільнили свій сільськогосподарський реманент. Крім того колгосп "Барвінок" одержав допомогу від держави. В Бистрику в той час було організовано державне позичкове товариство, яке й організовувало допомогу колгоспу "Барвінок". Колгосп "Барвінок" проіснував до суцільної колективізації, тобто до 1930 року.

Першим головою колгоспу був Сидоренко Флор Григорович. Він був активним діячем під час громадянської війни та в період колективізації.

Мирне життя було перерване нападом німецьких фашистів. На боротьбу з фашистами пішли всі дорослі чоловіки та юнаки, кількість їх становила 515 чоловік. Під час Великої Вітчизняної війни в селах Бистрик і Житинці загинуло 165 чоловік (у Бистрику – 128, у Житинцях – 37 чоловік).

На честь загиблих воїнів споруджено два пам'ятники (в с.Бистрику та в с. Житинці).

На околицях села виявлено сліди поселень Трипільської культури, а також знайдено римські монети І-ІІ ст. н. е.

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.