Битва під Брейтенфельдом 1631
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Битва під Брейтенфельдом | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Тридцятирічна війна | |||||||
 Густав II Адольф в битві під Брейтенфельдом . |
|||||||
|
|||||||
| Сторони | |||||||
| Шведи Саксонці |
Священна Римська Імперія Католицька Ліга |
||||||
| Командувачі | |||||||
| Густав II Адольф Іоган Георг I, Курфюрст Саксонський |
Тіллі Іоган Церклас | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 41,500 | 35,000 | ||||||
| Втрати | |||||||
| 5,500 вбитих | 7,600 вбитих 6,000 полонених 12,400 дезертерів |
||||||
Битва під Брейтенфельдом 17 вересня 1631 р.- одна з головних битв тридцятирічної війни між протестантськими військами шведського короля Густава ІІ Адольфа і армією Католицької Ліги, на чолі з графом Тіллі. Завершилась поразкою католицької армії.
Зміст |
[ред.] Розклад сил
Густав на чолі 30-тисячної армії вів бої з військами католиків на півночі Німеччини. На боці його противника графа Тіллі було близько 40-тисяч війська. 20 травня 1631року імперська армія Тіллі взяла штурмом і розграбувала Магдебург, вирізавши близько 20 000 мешканців. Різня справила величезний вплив на протестантський світ. Курфюрст Саксонський після цього погодився пропусти війська Густава через свою територію в напрямку Лейпцига, якому саме загрожував Тіллі. До військ шведів також долучились частини саксонців і сили Густава налічували вже близько 47 тисяч людей.
[ред.] Битва
Вранці 17 вересня 1631 року зустрілися поблизу Брейтенфельда. Тіллі (35000 солдат і 12000 кінноти) розташувався в традиційному для тих часі в порядку в центрі піхота, на флангах кавалерія. Центр шведської позиції становили шість бригад піхоти підсилені полком кавалерії. А також додаткова бригада піхоти і полк кавалерії в резерві. На правому фланзі розташувались кавалерія підкріплена частинами мушкетерів. Лівий фланг також зайняла кавалерія підкріплена мушкетерами. Густав активно поєднував кавалерійські і піхотні части, примушуючи їх комплексно вирішувати поставлені завдання.
Битву розпочав двохгодинний обстріл шведською артилерією позицій Тіллі, який змусив його ліве крило відступити. Кавалерія графа Папергейма сім разів атакувала шведські позиції але потерпіла поразку. Кавалерія правого католицького крила тим часом почала наступ на частини саксонців і змусила їх відступати. Саксонці оголили лівий фланг шведів, і Тіллі віддав наказ своїй піхоті наступати, але маневр не вдався і католики понесли великі втрати.
Мушкетери шведів щільним вогнем зупинили противника. Католицька кавалерія спробувала завдати удару по тилах шведів але була відбита. Католики розпочала панічний відступ під ударами шведської кавалерії.
[ред.] Підсумки
Сили Католицької ліги втратили близько 13. 000 людей, шведи близько і союзники понад 5. 000 Перемога шведів під Брейтенфельдом змінила розклад сил в Тридцятирічній війні. Перемога Густава призвела до зростання авторитету і престиже Швеції яка перетворилась на одну з провідних держав Європи на наступних 50 років.
[ред.] Література
- Алексеев В.М. Тридцатилетняя война. Л., 1961.
- История Европы. От средневековья к новому времени. М., 1993. Т.3.
- Шиллер И.К. История Тридцатилетней войны. Собр. соч. в 8 тт. М., 1957, т.5.
- C.V. Wedgwood, The Thirty Years War (New York: Book of the Month Club, 1995)
- Richard A. Preston, et al., Men in Arms, 5th ed., (Fort Worth: Harcourt Brace, 1991)
- Archer Jones, The Art of War in the Western World (New York: Oxford University Press, 1987)
